Хочу розповісти про подвиг Олексія Береста в останні дні Другої світової війни у Европі. Він встановив прапор над німецьким парляментом Райхстаґом як символ перемоги‚ але опісля був незаслужено обійдений пошаною і забутий. Я мав ряд зустрічей з командром його полку Федором Зінченком у його помешканні в Черкасах, але про Олексія Береста і командира батальйону капітана Степана Неустроєва він говорив неохоче‚ бо вони не вписувалися у офіційну версію подій. Полковник Ф. Зінченко так і сказав мені: „Будемо триматися офіційної версії“. Позатим збереглося представлення О. Береста до найвищої в СРСР нагороди‚ яке подав сам Ф. Зінченко у 1946 році.
Я переклав цей документ українською мовою:
„Молодший лейтенант Берест Олексій Прокопович, працюючи заступником командира 1-го стрілецького батальйону 756-го стрілецького Червонопрапорного полку в боях з німецько-фашистськими загарбниками виявив безприкладну мужність, відвагу і героїзм. У жорстокій битві за Берлін молоший лейтенант Берест О. П. особистим прикладом викликав небачений наступальний порив і масовий героїзм особового складу батальйону. Він з групою бійців під вогнем ворога першим форсував ріку Шпреє і забезпечив переправу свого батальйону. При штурмі Райхстаґу під ураганним вогнем ворога Берест разом з ротою старшого сержанта Сьянова увірвався в Райхстаґ. Вранці 1 травня, коли понад 1,000 німців в будівлі Райхстаґу підпалили будинок і почали жорстокі атаки на батальйон капітана Неустроєва, молодший лейтенант Берест з групкою хоробрих через полум’я‚ задихаючись від диму‚ прорвався до виходів з підвалів‚ звідки атакували німці і влучним вогнем автоматів і ґранатами відбив кілька атак. Так, зневаживши смерть в бою‚ Берест і група бійців отримали перемогу над переважаючими силами ворога. Виходи з підвалів були завалені сотнями німецьких трупів. Берест запропонував німцям капітулювати. Під його керівництвом сержант Єгоров і молодший сержант Кантарія встановили над Райхстаґом Прапор перемоги.
За виняткову відвагу і мужність, виявлені в боях за Берлін і штурм Райхстаґу молодший лейтенант Берест Олексій Прокопович гідний присвоєння йому звання Героя Радянського Союзу. Командир 756-го стрілецького Червонопрапорного полку‚ Герой Радянського Союзу полковник Зінченко. 3 серпня 1946 року“.
На цьому представлені угорі є позначка: „Червоний прапор“‚ тобто достатньо відзначення орденом Червоного прапора‚ тоді як Ф. Зінченко‚ Мелітон Кантарія та Михайло Єгоров дістали найвищі нагороди. Варто зазначити‚ що у тих боях 1 травня 1945 року О. Берест був поранений.
Чому ж обійшли нагородою хороброго українця? Ніхто не мав сумніву‚ що саме через його національність. Москва мала в Україні збройний опір УПА‚ а також воліла‚ щоб переможний прапор поставили росіянин і грузин‚ бо грузином був Йосиф Сталін. Прикметно‚ що 16 грудня 2010 року тодішній Прем’єр-міністер Росії Володимир Путін‚ продовжуючи політику дискримінації‚ заявив, що Росія перемогла б в Другій світовій війні і без України.
Несправедливість щодо О. Береста була зауважена і тоді згідно з сталінською засадою „Немає людини – немає проблеми“ О. Береста ув’язнили у пермських таборах на 10 років. Його випустили‚ коли помер Й. Сталін. О. Берест працював робітником на заводі „Ростсельмаш“ у Ростові-на-Дону. Він написав Микиті Хрущову листа, у якому детально виклав увесь свій фронтовий шлях, розповів, як разом зі своїми бойовими побратимами проривався на дах Райхстаґу, як встановлювали прапор, як довелося побувати у ролі парламентаря.
У листопаді 1961 року в Інституті марксизму-ленінізму зібрали закриту нараду‚ на яку запросили ряд партійних чиновників.
Головний ідеолог Комуністичної партії Михайло Суслов, який головував на цьому засіданні, запропонував „залишити все як є“.
3 листопада 1970 року О. Берест врятував п’ятирічну дівчинку з-під коліс потяга, проте сам загинув. Це був його останній подвиг.
6 травня 2005 року за бойову відвагу у німецько-радянській війні 1941-1945 років, особисту мужність і героїзм, виявлені в Берлінській операції та встановленні Прапора перемоги над Райхстаґом указом Президента України Віктора Ющенка О. Берестові посмертно присвоєно звання Героя України. У місті Охтирка був урочисто відкритий пам’ятник О. Берестові.
У містах Київ, Суми і Ростов-на-Дону є вулиці О. Береста.
Народився він 9 березня 1921 року в сім’ї Прокопа і Христини Берестів у селі Горяйстівці Харківської губернії. У цього подружжя було 16 дітей. У віці 11 років‚ під час Голодомору‚ залишився сиротою. У жовтні 1939 року пішов у Червону армію‚ брав участь у боях на Фінській війні‚ від 22 червня 1941 воював проти німецьких загарбників.