Яків Палій, 95-річний житель Квінсу, Ню-Йорк, був депортований до Німеччини. Заголовки в газетах проголошували: „Останній нацистський вартовий депортований зі Сполучених Штатів“. Крім того, що Я. Палій не був ні нацистом, ні злочинцем, він, напевно, не останній охоронець чи чиновник нацистських таборів, що проживає в США. Під час Другої світової війни він був змушений служити в охороні табору праці. Багато невинних людей різних національностей з територій, на які вторглися нацисти, були змушені до недобровільної служби, фактично каторги. Люди, котрі служили в табірній охороні, були майже в’язнями і, як єврейські поліцаї, виконували функції охоронників загрозою свого власного життя.
У США після того, як Я. Палій став натуралізованим громадянином, він знову став жертвою, цього разу через вибіркове судочинство з політичною метою. Навіть Білий Дім долучився до цієї депортації, що було певним відхиленням у справах захисту прав людини.
Навіщо депортувати слабку стару людину, яка не була засуджена, більше того навіть звинувачена в будь-якому злочині і просто хотіла провести залишок своїх днів у своєму домі і померти на своєму ліжку? Фактично, жодне обвинувачення з подання американської прокуратури про скасування громадянства Я. Палія, не встановлювало жодного конкретного злочину. Рішення Федерального окружного суду Східного Нюйоркського округу лише заявило, що Я. Палій був охоронником в німецькому концентраційному таборі праці. Після рішення суду 15 років тому Я. Палій продовжував мирно жити в своєму родинному будинку, поховавши дружину‚ залишився самотнім.
Я знаю Я. Палія особисто. Він гарна і добра людина. Ніщо в акті обвинувачення уряду проти нього не підірвало це окреслення. Він був законослухняним та громадсько виробленим як в українському суспільстві так і в загальному американському протягом всього свого перебування в Америці. Йому буде добре мабуть в Німеччині в будинку для старших з належною турботою, включаючи відповідне медичне піклування.
Всупереч деяким сенсаційним прогнозам, його не будуть судити в Німеччині. Його депортували, а не видали. Німці не звинувачували його, і не шукали його видачі. Американці це зробили. Німці просто погодилися. Справді, німецькі чиновники кілька разово заявили, що Я. Палія не будуть судити за кримінальними обвинуваченнями „через відсутність доказів”. Це можна читати просто як „тому, що він не винен у жодних злочинах“.
Для мене, як адвоката-емерита та колишнього члена Федеральної палати адвокатів США, цей односторонній американський псевдоюридичний процес із грубим втручанням як виконавчої, так і законодавчої гілок влади виявився жорстоким, незвичайним і суто політично вмотивованим і, таким чином, явно неконституційним.
Ню-Йорк