НЮ-ЙОРК. – 21 березня минуло 90 років від дня народження голови Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) в Україні, видатного вченого, талановитого організатора української науки, громадського діяча Олега Романіва. Член-кореспондент Національної Академії Наук України (НАНУ)‚ почесний член НТШ, проф. О. Романів здобув широке видання як організатор науки. Він був одним з головних подвижників відродження НТШ в 1989 році у Львові, яке незмінно очолював до 2005 року і зробив особливо великий внесок у розбудову та НТШ і утвердження товариства як всеукраїнської наукової організації.
У 1992 році він був обраний генеральним секретарем Світової ради НТШ. На той час він був вже відомим вченим у галузі структурної механіки руйнування металів, членом-кореспондентом НАНУ і‚ враховуючи нові українські реалії, що виникли у зв’язку з розпадом СРСР, спрямовуав свою творчу енерґію в напрямку наукової роботи з проблем національного відродження.
О. Романів – автор понад 500 публікацій українознавчого та суспільного спрямування, пов’язаних з історією української науки, українознавством та національним державотворенням. З ініціятиви О. Романіва у Львові встановлено пам’ятник Михайлові Грушевському, меморіяльні дошки видатним українським вченим Володимирові Кубійовичеві, Володимирові Старосольському, Іванові Раковському.
Завдяки зусиллям вченого товариству повернули у власність будинок НТШ, українську книгарню, створено Дослідно-видавничий центр, який сьогодні носить ім’я вченого. За редакцією О. Романова вийшли друком ориґінальні видання НТШ „Відлуння Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Етнокультурні наслідки Голодомору в Україні“, „Західноукраїнська трагедія 1941 року“ та інші.
О. Романів був ініціятором видання „Енциклопедії сучасної України“, редаґував „Вісник НТШ“, „Хроніку НТШ“, „Праці НТШ“. Ніколи не стояв осторонь проблем суспільного життя‚ був членом Великої ради засновників Народного Руху.
У 2010 році, за розпорядженням Кабінету Міністрів України, Сокальській гімназії, в якій О. Романів навчався і яку в 1945 році закінчив з відзнакою, присвоєно його ім’я як вияв глибокої шани людині, яка усе своє життя жертовно працювала на благо української держави.
Як голова НТШ в Україні, О. Романів продовжив справу своїх знаних попередників М. Грушевського, В. Кубійовича, Кирила Студинського. Його творчий інтелект, ерудиція і глибокий аналітичний розум вченого дали можливість зайняти достойне місце у когорті видатних українських науковців сучасности.