5 квітня, 2019

Вшанували пам’ять проф. Богдана Романенчука

Учасники події (стоять зліва): Олександер Лужницький, Леонід Рудницький, Осип Рожка, (сидять): Данило Левицький, Оксана Левицька. (Фото: Стефан Фартушок)

ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. – 21 березня розпочався весняний семестр викладів Релігійного Товариства Українців Католиків „Свята Софія“ США та Осередку Праці Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) у Філядельфії. Інавґураційна лекція була присвячена пам’яті відомого літературознавця, педагога, видавця та редактора проф. д-ра Богдана Романенчука в 30-ту річницю відходу у вічність. 

Спогадами про нього поділилися президент Світової Ради НТШ академік Леонід Рудницький, голова Осередку Праці НТШ д-р Олександер Лужницький та довголітній редактор часопису „Америка“ Осип Рожка.

Б. Романенчук народився 23 лютого 1908 року в селі Воскресинці Коломийського повіту (нині Івано-Франківщина). У 1935 році закінчив філософський факультет Львівського університету (у студентські роки приятелював із Богданом-Ігорем Антоничем, залишив спогади про поета). Викладав українську мову й літературу в гімназії, заснував у Львові видавництво „Українська книгоспілка“ (1935-1939). 

У 1939 році подався в Польщу, потім в Австрію, де перебував у таборі для переміщених осіб. Донька Михайла Драй-Хмари Оксана Керч свідчила, що в таборі Б. Романенчук „фактично був організатором культурного і громадського життя“, виконував обов’язки культурно-освітнього референта в таборовій управі, займався організацією середньої школи, разом із літераторами й науковцями із Зальцбурґу брав участь у заснуванні журналу „Літаври“ (1947-1948), писав для цього видання статті й рецензії.

У 1949 році переїхав до США, де й мешкав до кінця життя. Б. Романенчук був членом НТШ у США, Українського бібліологічного товариства, членом Шкільної Ради при УККА. Як зазначив О. Лужницький, Б. Романенчук-педагог докладав максимум зусиль, аби привити любов до української мови та літератури у молодих українців на поселеннях. Згодом вивчав славістику у Пенсильванському університеті, здобув ступінь доктора філософії (1958 рік). Б. Романенчук – автор довідника  „Азбуковник. Енциклопедія української літератури“.  Було видано тільки два томи (1969, 1974), які обіймають літери від А до Г (остання стаття „Гущак Іван“). 

За словами О. Рожки, одним із найбільших внесків Б. Романенчука у справу збереження української літератури було видання літературного журналу із ностальгійною назвою „Київ“. Невеликий за обсягом, скромний за поліграфічними характеристиками, він був одним із майданчиків, довкола яких гуртувалися еміґранти з України в 1950-1965 роках. Щорічно Б. Романенчук видавав шість чисел журналу. 

Завдання нового часопису Б. Романенчук бачив у продовженні „світлих традицій літератури і мистецтва Києва, що завжди був осередком високоякісного й ідейного літературно-мистецького життя“. Така максималістська позиція не заважала, однак, Б. Романенчуку час од часу друкувати в „Києві“ й письменників із підсовєтської України (Борис Антоненко-Давидович, Микола Бажан, Юрій Бедзик, Єва Будницька, Микола Вінграновський, Євген Гуцало, Іван Драч, Роман Іваничук, Ліна Костенко та інші). Головне ж коло авторів „Києва“ – письменники-еміґранти, цвіт української еміґраційної літератури: Емма Андієвська, Богдан Бойчук, Віра Вовк, Святослав Гординський, Докія Гуменна, Галина Журба, Іван Кернецький, Патриція Килина, Юрій Косач, Ігор Костецький, Богдан Кравців, Оксана Лятуринська, Євген Маланюк та інші. Помер у 1989 році. Похований на українському католицькому цвинтарі в  Фокс-Чейз (нині Елкінс Парк). Своїми спогадами про батька поділилася донька Оксана Левицька.

Як підсумував Л. Рудницький, Б. Романенчук – це „така особа в історії української діяспори, яка заслуговує на те, щоб про нього написано книжку“. 

 

Коментарі закриті.