Уряд застерігає проти коронавірусу
АТЛАНТА, Джорджія. — Федеральні урядовці для публічного здоров’я передбачають, що новий коронавірус може поширитися в США і готуються на потенційну пандемію, хоч вони ще не є певні наскільки поважною буде ця загроза здоров’ю. Нені Месонієр, директор Національного Центру для імунізації та дихальних захворювань при Центрax для контролі хворіб (CDC) в Атланті сказала 25 лютого, що CDC передбачає тривале поширення цього вірусу і закликала підприємства, школи й громади приготуватися до потенційного спалаху цієї недуги. Дотепер у США підтверджено 14 місцевих випадків коронавірусу. Це не включає 43-ох американців, котрі повернулися з Китаю після подорожей. Всі особи‚ які мають підтверджені випадки вірусу, ізольовані й перебувають під пильним спостереженням. Ця стратегія досі є успішною через низьке число випадків. Але якщо це число зросте, тоді треба буде перейти на інші методи, такі як закриття шкіл, заборону масових зібрань та вимогу, щоб працівники працювали з дому. Секретар здоров’я і людських послуг Алекс Азар зазнав критики в Конґресі з питання‚ чи призначені урядом 2.5 млрд. дол. є достатні для поборювання коронавірусу. („The Wall Street Journal”)
Китай видворив двох репортерів
ПЕКІН. — Китайський уряд 19 лютого наказав трьом репортерам газети „Вол Стріт Джорнал” покинути країну до п’яти днів. Пекін сказав, що це є відплата за „расистсько дискриминаційний” і „сенсаційний” заголовок в коментарі колюмніста газети: „Китай є дійсно хворою особою Азії”. Газета повідомила, що цей наказ стосується заступника бюра газети в Пекіні Джаша Чіна й репортера Чао Денґа (обидва громадяни США), а також репортера-австралійця Филипа Вена. Китай теж засудив рішення Вашінґтону зміцнити правила для китайських засобів масової інформації (ЗМІ) в США. День раніше США визначили п’ять китайських ЗМІ як чужоземні місії, які є частиною зростаючого пекінського „пропаґандивного” апарату. Видворені репортери належать до секції новин газети і не мають нічого спільного з редакційною секцією. Це вперше від 1998 року Китай видворив репортерів. Одначе, від 2013 року Китай практично видворив ще дев’ятьох закордонних журналістів, відмовляючи їм акредитації або візи. Згадана редакційна стаття з 9 лютого, яку написав проф. Волтер Мід з Бард Коледжу, скритикувала реакцію китайського уряду на вибух коронавірусу. Він написав, що міський уряд у Вугані, епіцентрі вірусу, є „таємничий і самокорисливий”, а державні заходи проти вірусу не є ефективними. Понад 2,000 осіб вже померли в Китаї від епідемії коронавірусу, а понад 74 тис. є заражені ним. Вірус поширився на понад 20 країн. („AFP”)
Німці протестували після стрілянини
ГАНАВ, Німеччина. — Приблизно 10 тис. осіб протестували 23 лютого в центральному німецькому місечку Ганав у пам’ять дев’ятьох еміґрантів, котрі були застрелені 19 лютого. 43-літній вбивця відтак застрелив свою маму й себе, але перед тим залишив расистські писання й відео. П’ятеро його жертв були турецькі громадяни. Тисячі осіб також демонстрували 22 лютого. („Associated Press”)
Таїляндське військо передасть землю
БАНҐКОК, Таїляндія. — Військо Таїляндії погодилося 17 лютого передати контролю 160 тис. гектарів комерційної землі Міністерству фінансів у намаганні зреформувати свою бізнесову діяльність. Це сталося внаслідок трагедії 9 лютого, коли 32-літній сержант-майор Джакрапант Тгома вбив 29 осіб і поранив 57 впродовж 19 годин, після того як він застрелив свого командира під час бізнесової суперечки. Евентуально його застрелила служба безпеки. Головний генерал армії Апірат Конґсомпонґ пообіцяв реформувати бізнесову діяльність війська, яка становить майже 1 млрд. багт (32 млн. дол.) річно. Генерал також вибачився за цю трагедію і взяв на себе відповідальність за неї. Він сказав, що командир застреленого обшахрував його фінансово. („Reuters”)
Ватикан відкриває архіви Папи Пія ХІІ
ВАТИКАН. — Ватиканські чинники повідомили 20 лютого, що понад 150 істориків і дослідників записалися‚ щоб отримати доступ до архівів Папи Пія ХІІ. Головний бібліотекар Ватикану Кардинал Хозе Толентіно Калака де Мендонча сказав репортерам, що всі дослідники – без уваги на їхню національність, релігію чи ідеологію – мають право звернутися за дозволом вживати Апостольську Бібліотеку Ватикану, яка відкриє архіви 2 березня. „Церква не має причини боятися історії”, – він сказав. Деякі єврейські групи та історики кажуть, що Папа Пій ХІІ в часі свого понтифікату (1939-1958) мовчав під час Голокосту й не зробив досить‚ щоб рятувати життя жертв. Його оборонці кажуть, що Папа вживав тиху дипломатію і заохочував релігійні інституції переховувати євреїв. Один з найбільших прихильників Пія ХІІ є Папа-емерит Бенедикт ХVІ, котрий беатифікував його в 2009 році, не зважаючи на протести деяких кіл. Американський Єврейський Комітет позитивно відгукнувся на відкриття цих архівів. Урядовці архівів нагадують, що дослідження цих архівів можуть тягнутися роками‚ тому що є мільйони сторінок документів з шістьох різних архівів. Нормально папські архіви тримають засекреченими на 70 років, але Ватикан рішив відкрити ці архіви раніше через велике зацікавлення ними. („Associated Press”)
Трамп полегшив обмеження на міни
ВАШІНҐТОН. — Президент Дональд Трамп полегшив обмеження‚ накладені Президентом Бараком Обамою на військове використання мін, кажучи‚ що такі обмеження ставлять американських вояків в „серйозне невигідне становище”. Рішення Д. Трампа з 31 січня викликало критику прихильників контролі озброєння, котрі кажуть‚ що ці міни з часом творять небезпеку цивільному населенню. Секретар оборони США Марк Еспер підтримав цю зміну, яка дозволяє військовим командирам на місці вирішувати чи треба застосовувати міни. Хоч Вашінґтон не підписав міжнародної умови з 1997 року, яка забороняє вжиття мін, він дотримується багатьох її положень. („Reuters”)
Помер дисидент-номінант на премію Нобеля
ГВЕ, В’єтнам. — Відомий в’єтнамський монах-дисидент Тіш Кванґ Док помер 22 лютого в паґоді Ту Гю недалеко міста Гве в центральному В’єтнамі. 91-літній монах перебував практично під домашнім арештом від 2003 року і був номінований кілька разів на Нобелівську премію миру за свої відважні виступи в обороні демократії. У своєму заповіті він просив простого похорону без промов. Тіш Кванґ Док був головою забороненої Об’єднаної Буддистської Церкви В’єтнаму і провів більшість свого життя‚ виступаючи в обороні релігійної свободи та людських прав у комуністичному В’єтнамі. У 1945 році, після проголошення незалежности від Франції, молодий Тіш Кванґ Док був свідком виконання смертної кари комуністичним „народним судом” над його духовним провідником. Впродовж 30 років свого життя він перебував в тюрмі або під домашнім арештом, бо режим звинувачував його в „контрреволюційній діяльності” і за відмову підкорити свою Церкву під контролю держави. Уряд вимагав, щоб він прилучив свою Церкву‚ яка була заборонена від ранніх 1980-их років‚ до офіційної В’єтнамської Буддистської Церкви. В 2001 році він написав „Апель за демократію”, який підтримали понад 300 тис. в’єтнамців різних релігійних переконань. Він також закликав дисидентів з північної і піведенної частини країни об’єднатися без уваги на їхні культурні відмінності. Про цей апель повідомила Комісія США для міжнародної релігійної свободи (USCIRF). Норвезька Фундація ім. Рафто за людські права відзначила Тіш Кванґ Дока в 2006 році за „його особисту відвагу й витривалість впродовж трьох десятиліть мирного спротиву проти комуністичного режиму у В’єтнамі”. USCIRF рекомендувала, щоб Державний департамент США визначив В’єтнам як „країну особливої турботи”, вказуючи на „систематичні, постійні, кричущі порушення релігійної свободи”. Державний департмент не виконав цієї рекомендації. („AFP”)