Західні країни навряд чи запровадять нові санкції проти Росії за полонення українських кораблів у Керченській затоці. Разом з тим, Україні слід взяти в свої руки ініціятиву з притягнення Росії до відповідальности. В першу чергу, необхідно діяти в міжнародних судах. А про стан війни з Росією Україні слід було б оголосити ще в 2014 році.
Загарбання українських кораблів Росією було грубим порушенням міжнародних угод про свободу судноплавства. Сьогодні цьому перешкодила Росія, а завтра її приклад можуть наслідувати якісь інші держави. Це дуже небезпечно. Тому що в якійсь мірі Китай використовує ту ж технологію, щоправда‚ дещо змінену: створює у вільній зоні насипні острови і оголошує навколишні води державною територією.
Проблема вже не у ставленні до Володимира Путіна, а у взаєминах між державами і міжнародній торгівлі. Багато хто чекає, щоб тепер вирішили не пускати Росію в европейські порти… Я думаю, що такого не буде, спеціельних санкцій з цього приводу не буде – буде спокійна реакція міжнародних організацій. Мстити Росії ніхто не буде. Але тепер в міжнародній практиці будуть враховувати таке порушення угоди. Тому що це небезпечний прецедент.
Можливо, назрів час скликання міжнародної конференції щодо дій Росії. Рішення там прийматися не можуть, але повинні прозвучати якісь пропозиції, як протидіяти порушенню міжнародних угод. Тому що це робиться вже не тільки проти України. Потрібні колективні рішення, а формати „Великої двадцятки“ і Ради Безпеки ООН не дозволяють ухвалювати радикальні рішення. Значить, потрібно думати про створення нового формату.
Дуже багато залежить від України. Не варто розраховувати, що всі зараз кинуться захищати її інтереси. Україна повинна ініціювати розгляд порушення угод, повинна подавати до міжнародних судів. Я розумію, що зараз не до цього – скоро вибори. Але президент і демократичні інститути України повинні зробити над собою зусилля і зайнятися цими проблемами.
Статус заарештованих моряків повинен бути визначений самою Україною. Це військовополонені, але для цього потрібно оголошувати не воєнний стан, а стан війни. Це страшно і небезпечно, але, мабуть, ніяких інших методів вирішення цієї проблеми немає. Росія не перебуває у стані війни з Україною і кваліфікує моряків як порушників кордону.
Потрібно почати з того, щоб Україна абсолютно змінила ставлення до цієї військової аґресії. Дуже не хочеться визнавати стан війни і припиняти торгові і дипломатичні взаємини з Росією. Але тоді проблеми не вирішити, тоді це нормальна економічна взаємодія, а моряки – ніякі військовополонені.
Якщо зважити всі доходи і втрати від цієї політики бездіяльности, то виявиться, що втрат більше. Головні справи повинна робити Україна. Будучи незалежною і самостійною державою, Україна цього не засвідчує. Пора вже виходити з цього стану інфантильности.
Неприйняття ситуації як військової аґресії приводить до парадоксальних фактів на кшталт зростання товарообігу між Україною і Росією. Завдання України тепер – вийти з цього абсурду і визнати реальність.
Україна закликає Захід не будувати „Північний потік-2“. А сама Україна перекрила всі вентилі для російського газу? Ні. Це інфантильність і небажання адекватно сприймати дійсність.
Костянтин Боровий – російський політик‚ опозиційний до путінського режиму‚ Москва.