Basic HTML Version
Христина ВОЛИЦЬКА-ФЕРЕНЦЕВИЧ
„МЕТА ЇХ -ВІЛЬНА ВІТЧИНА"...
(До 60-річчя дивізії „Галичина")
Дивізія „Галичина" постала 28 квітня 1943 року, і
до життя її покликала політична доцільність. Якби
не ця підказана обставинами доцільність, то чи впро
довж першого ж місяця зголосилося б до неї, з влас
ної волі, понад 80 тисяч осіб?
18 липня того ж року Львів виряджав перші відділи до
бровольців, які від'їжджали на вишколи. Рік пізніше, вже
у червні 1944 року, перші ешелони Дивізії вирушили на схід, на фронт.
Чим була дивізія „Галичина" для її творців у ті буремні дні Другої сві
тової війни, просто і ясно висловлено у рядках її маршу:
Дивізіє, гей, рідна мати,
Новітня Січ Ти є для нас
І треба, треба теє знати
Чого від нас жадає нас...
Те, що творення військової одиниці знайшло в народі активну підтрим
ку, зумовлено цілим рядом подій попередніх десятиліть і було пов'язане
з вірою, що вишколена українська армія не лише боротиметься проти со-
вєтської навали, але стане основою армії незалежної Української держа
ви. Немає сумніву, що український доброволець - колишній воїн Україн
ської Народної Республіки, який вірив у можливість довершити розпоча
тий чин, чи Ідейний молодик, вирощений на довічних засадах невмиру
щих прагнень свого народу, одягли військові однострої, щоб зробити
мрію дійсністю. Все це випливало з єдиного бажання - вибороти волю
своєму народові та незалежність Україні. Після програних визвольних
змагань 1917-1921 років цю одержимість перейняло наступне покоління
- перейняло свідомо і відповідально: „Бути вірним Богові й Україні",
„здобути українську державу або згинути в боротьбі за неї".
Про тогочасний настрій тієї молоді, що тисячами добровільно вступала у
ряди стрілецької дивізії „Галичина", пристрасно говорять поетичні строфи:
Рам'я в рам'я, мов хвиль прибій,
Вкраїнський вояк без вагання йде.
За славний рід, за нарід свій,
За землю й віру і все йому святе.
Лунає спів, свободи клич,
На вітрі лопотить вже стяг
-
69