Page 210 - ukr

Basic HTML Version

(
УП, ЗВИЧАЇ ІНШИХНАРОДІВ )
Марина УВАРОВА
ЩО ЗНАЧИТЬ ЧАЙ ДЛЯ ЯПОНЦЯ
Якось всесвітньовідомого японського кінорежисера Акіру Куросаву запи­
тали, чому, на його думку, європейське кіно і взагалі західня культура вже
давно перебувають в кризі ідей, форм, жанрів, й цікавість до них все мен­
шає, а до японського кіно і в цілому до всього східнього тільки більшає.
Куросава відповів: „Це тому, що ми, на Сході, не розучилися споглядати...".
Про те, що японці можуть годинами споглядати Фудзіяму, милую­
чись з її мінливости, або про те, що кожної весни вся нація виходить
споглядати миттєву красу розквітлої вишні, знають усі. Але що можна
годинами сидіти на затерплих колінах і, не кліпаючи, дивитися на те,
як заварюють чай, - знає не кожен з нас.
До нашого європейського розуміння „напитися чаю" це не має ніякого,
навіть найдальшого стосунку. Бо в нас що - дрібка чаю й окріп.
В японців все по-іншому. У них лише одного начиння для цього дохо­
дить до сотні: дерев'яний черпачок для води, бамбукові ложечки і лопа­
точки різних форм для накладання чаю, чайниця, кисет для чайниці, де­
рев'яна таця, накривка, підстава для накривки, піяла, бамбуковий віни­
чок для збивання чаю, палочка дла солодощів і т. д. Воду вони викорис­
товують гарячу, але не окріп. Проте головна різниця - сам чай.
По-перше, він живий. Принаймні так вони з ним поводяться. Він пови­
нен дихати, не перегріватися, не перестуджуватися, ніч проводити в холо­
дильнику. По-друге, при ньому не можна голосно розмовляти, щоб нехо­
тячи не образити. Він ніжний, боїться грубих слів і дотиків. Якщо, напри­
клад, треба з більшого посуду частку його пересипати в маленький, то
роблять це не так, як ми - відразу з посуду в посуд, а помалу, мініятюр-
ними бамбуковими ложечками. При цьому кожного разу повертаючи
слоїк на 180 градусів вліво від себе - інакше не вийде рівної гарної гірки.
А чай не терпить нічого негарного. Він може втратити свою силу.
По-третє, він у них не листковий, як у нас, а порошковий, смарагдового ко­
льору. Вирощують його на спеціяльних плянтаціях під решітчастим бамбу­
ковим дахом, який закриває 90 відсотків сонячного світла - він його не лю­
бить. Збирають і висушують також за старовинною технологією. Перемелю­
ють руками на невеликих гранітних жорнах, дуже довго - за годину одержу­
ють грамів зі 40 такої пудри, не більше. Тому задоволення це не належить до
дешевих. Ціна хитається від 80 до 300 долярів за 100 грамів порошку.
210