Basic HTML Version
КІНЦЯ СВІТУ НЕ ОЧІКУЄТЬСЯ
Працівник Інституту Като, який займається проблемами охорони довко
лишнього середовища, редактор книги „Правда про стан плянети" Роналд
Бейлі, виступаючи перед студентами Американського університету, запи
тав, хто з присутніх вірить у майбутню екологічну кризу. Він добре озна
йомлений з вливом апокаліптичних ідей на студентську авдиторію й ніс
кільки не здивувався, коли усі слухачі дружно піднесли руки.
В молоді літа йому це також здавалося можливим, тим більше, що 25
років тому коричневий смоґ закривав небо над багатьма американськими
містами, а озеро Ірі взагалі вмерло. Подорожуючи тоді зі шкільною орке-
строю, Бейлі приїхав у будинок Джорджа Вашінгтона в Мавнт-Верноні,
штат Вірджинія. На березі річки Потомак стояв величезний плякат, повідо
мляючи, що купання в річці небезпечне для життя.
На початку 1970-их років експерти-екологи вдарили на сполох, за
стерігаючи від отруєння біосфери, вичерпання земних ресурсів, і пе
редбачаючи загибель від забруднення. Майбутнє уявлялося тьмяним.
А тепер, на думку Бейлі, можна з упевненістю констатувати, що від
булося істотне поліпшення стану нашої плянети. Занечищення атмос
фери все ще залишається проблемою число 1, проте повітря стало
значно чистішим. В порівнянні з 1975 роком вміст у повітрі двоокису
сірки зменшився наполовину, окису вуглецю - на 60 відсотків, кіль
кість диму і пилу впала на чверть.
Якість води також поліпшилася. Плякат про небезпеку купання у
річці Потомак вже не стоїть на її березі. А все ж тривога, спричинена
станом довкілля, не минає. На сьогоднішній день є шість найпопуляр-
ніших версій щодо причин близького кінця світу.
Перша з них у традиційній науці - найстаріша: населення Землі росте
занадто швидко, всіх неможливо прогодувати. У першій половині XIX
сторіччя цю теорію висунув Томас Мальтус, 35 років тому біолог Па-
уль Ерліх у своїй книжці „Вибух популяції" її повторив, доводячи, що
до кінця тисячоліття сотні мільйонів людей будуть приречені на голо
дну смерть.
Цього не сталося. Хоч населення Землі подвоїлося у порівнянні з
1950 роком, однак кількість вироблюваних продуктів харчування зрос
ла за цей же час більш ніж утричі. Середня тривалість життя збільши
лася з 46.5 року в 1950 році до 54 років у 1995-му. Це свідчить про не
бувале в історії людства поліпшення добробуту населення Землі.
Якщо теперішні тенденції збережуться, то до 2040 року на Землі бу
дуть проживати вже понад 8 мільярдів осіб. Чи можна прогодувати
таку кількість?
183