Basic HTML Version
„ЯК ЗБРУЧ-РІЧКУ ПЕРЕХОДИЛИ..."
(У 70-РІЧЧЯ ЧОРТКІВСЬКОЇ ОФЕНЗИВИ)
Написав ІВАН БОДНА РУК
Українську державу довелося нам відновлювати в 1917-1918
роках в огні революції та водночас обороняти її від хижацьких
нападів наших споконвічних ворогів. Здійснилося віщування Т.
Шевченка, що Україну „злії люди в огні окраденою збудять".
Коли зближався кінець для австрійської монархії, в половині
вересня 1918 року українці, старшини австрійського війська,
заснували у Львові таємну організацію, яка мала підготовити
переворот і перебрати владу від Австрії. Був це Український
Військовий Комітет. Коли кілька тижнів пізніше до Комітету
включилися представники Усусусів, яких кінець війни захопив у
Чернівцях, Комітет під зміненою назвою Український Генеральний
Військовий Секретаріят очолив сотник Д. Вітовський. Він приїхав
до Львова 29-го жовтня і, дізнавшись, що Польська ліквідаційна
комісія приїде з Кракова в перших днях листопада, щоб перебрати
від австрійського намісника владу в Галичині, рішив випередити
поляків.
Першого листопада гурт старшин і вояків австрійських частин,
розташованих у Львові, при допомозі середньошкільної й
університетської молоді та робітників, зробили переворот. За
кілька днів приїхав із Буковини і Легіон Українських Січових
Стрільців. Розпочалася боротьба з поляками за Львів і Східню
Галичину, перша стадія якої скінчилася після трьох тижнів
покиненням Львова. Недостатні українські сили не могли побороти
труднощів, з якими зв'язана була боротьба у великому місті серед
ворожого населення.
Прийшла друга стадія воєнних дій: облога Львова українсь
ким військом. 9-го грудня начальним командантом УГА став
генерал-хорунжий Михайло Омелянович-Павленко, а шефом
77