Basic HTML Version
різними проблемами і з широкими поглядами на українську
проблематику — якраз як той широкий простір за вікнами, на обрії
якого часом миготить Статуя Свободи — символ для усіх!
Здається немає дня, щоб у д-ра Івана О. Флиса не було в цій
предсідницькій кімнаті відвідувачів із різних українських установ, із
різних сторін, країн поселення, а в останньому часі — щораз
частіше, із нашої — не своєї України.
Раз-у-раз дзвонить телефон, заходять урядовці з діловими
питаннями, на бюрку ряд писем до підпису — і тому найти вільну
хвилину, щоб порозмовляти із головним предсідником, — це не
легка справа.
Але тому, що нас у „Свободі" відділює лише кільканадцять
сходів від Головної Канцелярії УНС, то можна проскочити до цієї
„святая святих" без попередження, а так по-сусідськи, — тож
головний предсідник ніяк не може відмовити проханню взяти
подані йому питання до передумання і покликати, як буде готовий
до відповіді.
Такий момент приходить для нас доволі скоро і ми опиняє
мося з пером і бльокнотом на кріслі напроти головного предсідника
та слухаємо його спокійних, часто легко жартівливих відовідей.
—Що уважаєте найбільшим досягненням УНС у його 95-річчя?
— Думаю, що найбільше досягнення в останніх десяти роках,
відколи я став головним предсідником, є здобуття; повного
довір'я членів УНС і цілої громади до Головного Екзекутивного
Комітету і Головного Уряду, — паде повна глибокого переконання
відповідь.
Заки приступаємо до чергового питання, яке вимагає споминів
минулого, нам хочеться з уст нашого співбесідника ще раз знати
точно, як довго він працює в УНС та на яких постах, бо тільки тоді
можна з перспективи років вирішати, що у них було найбільшим
особистим успіхом.
Тут д-р І. Флис застановляється хвилину, а тоді вичислює свій
союзовий шлях : — Почекайте — спершу я був впродовж 13-ти
років головою Окружного Комітету в Ню Йорку, де я мав
адвокатське бюро. В тому характері мене у 1962 році обрали
предсідником союзової Конвенції у Ню Йорку. Я був предсідником
дальших Конвенції аж до 1974 року, коли мене обрали заступником
головного предсідника Йосипа Лисогора.
— На цій Конвенції виявилися великі розбіжності у підрахуванні
голосів, і тому моїм першим завданням як заступника предсідника
було приготовити виборчі машини до голосування, що були
застосовані на 29-ій Конвенції в 1978 році, коли мене вибрано впер
ше головним предсідником. Значить, — каже він зі сміхом, —я вже
53