і влучніше не можна б схаракетризу-
вати не тільки життя самого власни
ка цього гербу, але йвсю суть Укра
їни на грані двох світів, що так яск
раво проявилося під час торжеств у
Римі, про які тут мова. Від самого бо
зарання своєї історії Україна і її на
рід через терни змагають до зір. Че
рез терни до зір змагають одиниці і
суспільні групи, через терни прохо
дять у змаганні до зір наші Церкви,
наша наука, наша економія, все на
ше життя. Далеко не закінчився ще
тернистий шлях і Української Като
лицької Церкви, що його в не мен
шій мірі пройшла і проходить Укра
їнська Православна Церква та інші
Церкви і Церковні Об’єднання в Ук
раїні, але торжества в Римі впродовж
того пам’ятного тижня від 27-го ве
ресня до 4-го жовтня 1969 року, зо
крема Синод Єпископів Української
Католицької Церкви та схвалена ним
конституція патріярхального устрою
тієї Церкви поважно наблизили її, а
з нею і наш нарід до зоряного май
бутнього. Бо хоча Українська Като
лицька Церква є тільки малою час
тиною православного українського
Божого люду, але вона є його орга
нічною частиною і її змагання є орга-
Ііирдинальський герб Верховного
Архиєпископа Кир Йосифа
нічною частиною змагань українсько
го народу, як ними є її терпіння і
невдачі та успіхи і перемоги.
Торжества і події в Римі увидатни-
ли історичну істину, що Україна по
ставлена на грані
д е о х
світів, щоб
творити нове життя та що вона цю
свою історичну місію виконує.
Заслухалися мури Ватикану —
У град Петра здалека вість прийшла:
Шукати Мудрість йдуть нові прочани,
Шукати так, як олень джерела.
Ідуть по Мудрість — золоту і білу,
Що чистотою стін і світлом бань
Колись понад Дніпром замерехтіла}
Мов смолоскип, мов невгасима грань.
Ідуть Софію прадідню шукати,
Що Мудрий Князь новий побудував:
Руками, що збороли каземати
І духом, що сповнявся Ярослав.
Ідуть прочан полки непроглядимі:
З усіх чужин ідуть, з усіх кра/ін,
Молитись, щоб у Києві і в Римі
Заграв Софій новий3 воскресний дзвін!
Л е с я Х р а п л и в а