Basic HTML Version
Хоча ще нема незаперечного дока
зу про життя на інших плянетах,
учені вірять, що знайдені у метеори
тах органічні сполуки переконливо
свідчать про життя у всесвіті. Засто
совуючи високофахову аналітичну
техніку, вони відкрили, що рідкісний
тип метеорита т. зв. вугляний хондрит
мав у собі смолистий матеріял, зло
жений з комплексних органічних кис
лот. Знайдено також у ньому воду,
але її зараховано до земного занечи-
щення. Цей метеорит упав у 1838 р. в
Півдн. Африці. Інший вугляний хон
дрит упав у 1950 р. в Кентакі. Він,
як ствердила хемічна аналіза, мав у
собі вуглеводні і можливі складники
ядерної кислоти. Обидва ті складни
ки є підставовими цеглинками життя.
Численні вчені, однак, заперечують
теорію життя в метеоритах, як не до
статню на доказ плянетарного життя.
Є вчені, які вважають, що життя
на Землю було принесене з інших
частин нашої ґаляктики — метеори
тами або живими істотами. На їхню
думку, ми отримуємо цивілізацію ма
лими дозами від цивілізації з інших
світів. Ті цивілізації навчили нас у-
живати вогонь, обробляти метали,
дали нам колесо, плуг, рахунки,
письмо, машини і — атомову енергію.
При розкопах Вавилонської вежі і
під намулом у Месопотамії знайдено
докази існування високих культур,
які ми, на жаль, не вміємо відшифру-
вати. З того виходить, що сучасна ци
вілізація не є першою на землі.
Новою методою дослідження всесві
ту є радіотелескоп, який відкривах;
радіосигнали із всесвітніх просторів.
Волтер Сулліван у книжці: „Ми не
самітні” описує проєкт Озма із 1960
p.: спробу перехопити можливі радіо
сигнали із соняшних систем зір Тав
Сеті і Епсільон Ерідані, обидві на
віддалі коло 11 світляних літ від нас.
(Світло робить 300.000 миль на се
кунду). Хоч ніякого конкретного до
казу про міжзоряну комунікацію то
ді не знайдено, той проєкт був пер
шою спробою людини перехопити
сиґнали з інших світів.
Спираючись на обрахунках Шейп-
лі відносно числа плянет, на яких
може існувати життя, деякі вчені оці
нили, що у нашій ґаляктиці повинно
бути приблизно 40-50 мільйонів циві
лізацій, які або стараються знайти
з нами контакт, або чекають на наші
сиґнали. Досі запропоновано дві фор
ми сиґналізації для інших членів
міжзоряної спільноти. Одна форма —
це трансмісія радіосиґналів у формі
послідовностей головних чисел. Дру
га форма — це висилання сиґналів
з поміччю лейзерового променя. Ба
гато вчених вірить, що незабаром
людина дивитиметься на всесвіт зов
сім іншим поглядом, як дивилась во
на в часах Коперніка.