жинці, які: а. народились на Україні,
б. працювали на Україні, в. заторку-
вали українську тематику в своїх тво
рах, г. володіли чужими державами і
в цьому відношенні були пов’язані з
Україною (одружені з українками,
завойовували українські території, па
нували над Україною і т. д.), 3. Міс
цевості: а. на українських етнографі
чних територіях, б. на чужих землях,
але пов’язані з українською темати
кою (напр-, церква св. Варвари у Від
ні), 4. Історична тематика, 5. Гераль
дика, 6. Український побут.
У цій статті розглядаються марки,
що відносяться до людей українсько
го походження. Деякі з цих людей
хоч і були українського походженню,
зовсім відійшли від українського жит
тя. Вони насувають думки про людсь
кий потенціял України та про втрати,
що їх ми зазнали, не маючи своєї дер
жави. Скільки талантів пропало і я-
кою окрасою могли б вони стати в
нашій літературі, музиці, науці, мис
тецтві та в інших ділянках, коли б
Україна була незалежною державою
в часі їхнього існування! Зібрано в
цьому огляді понад сімдесят людей,
що або самі, або їхні твори пов’язані
із нами, знаходяться на поштових
марках.
Згадані тут совєтські марки могли б
створити ілюзію, що в Совєтському
Союзі присвячується українцям бага
то уваги. Докладніша аналіза, одначе,
виявляє зовсім що інше. Тільки на
марках, присвячених чотирьом особам,
зазначено, що вони — українці (Шев
ченко, Франко, Л, Українка та Кро-
пивницький), а всього лише на чоти
рьох прізвище написано двома мова
ми (Кропивницький, Кобилянська,
Коцюбинський та Гулак-Артемовсь-
кий). Всі інші марки, присвячені ви
значним особам, яких вважаємо укра
їнцями, мають тільки написане по-ро-
сійськи прізвище без згадки яро на
ціональність. У декількох випадках,
про які мова буде при обговоренні
поодиноких марок, навіть сказано, що
дана особа — „русский”.
Також замовчування української
національности створює враження,
що дана особа — росіянин. На це з
одного боку впливає непоінформова
ність про визначних українців, особ
ливо науковців природничо-матема
тичних наук, на тільки в чужинець
кому світі, але навіть серед українців,
з другого велика подібність багатьох
прізвищ в українській та російській
мовах. Чомусь так воно склалось, ще
ми самі, дбаючи про поширення ін-
формацій про наших відомих людей,
занедбуємо наших цінних представ
ників природничо-математичних на
ук. Часом навіть не легко роздобути
інформації про їхнє українське похо
дження.
Але, коли йдеться про росіян, тоді
на совзтських марках в більшості заз-
начується, що вони росіяни, особливе
при відзначуванні перед революцій
них людей. Пропорція росіян у відно
шенні до українців на марках багате
більша в порівнянні із відношенням
чисельности обох народів. Це ще
один спосіб підкреслити
ВИЩІСТІ
„старшого брата”-
Розгляд почнемо від наших дер
жавних мужів, яких тільки дев’яті
вдалося пов’язати із иоштовими мар
ками.
Першим в хронологічному порядку
стоїть Святослав Завойовник (*(*97/
p.), київський князь в роках 964-72
що знищив хозарську державу і за
воював Болгарію. На двох марка?
Болгарії з лютого 1969 р. знаходимо
ілюстрації із хроніки Манасії, ще
представляють „Похід Святослава ш
Болгарію” (13 ст.) та „Війну Руси
України з візантійським цісарем Іва
ном Цимісхієм” (20 с.).
Наступним -з київський князь Во
лодимир Великий (*j* 1.015 p.), якиі
охристив Русь-Україну та перетвори]
її в могутню християнську імперію
На марці України — УHP, в 100 гри
р.ень, наприкінці 1920 p., пишається
гірка св. Володимира в Києві із пос
таттю великого князя, виконанок
бароном Петром фон Клодтом (1807
1867) в 1853 р. Пам’ятник, що сяга<
19 метрів висоти, проектував Василі