Як уже згадано, всіми справами
АЕУ відав в УНСоюзі д-р Лука Ми-
шуга, який рівночасно разом з проф.
Вол. Кубійовичем і проф. Юрієм Ше-
вельовим був членом Головної Ре
дакції Енциклопедії. Уже із захво-
рінням д-ра Л. Мишуги, а опісля з йо
го смертю ситуація ґрунтовно зміни
лася. З рамени УНСоюзу справою
Енциклопедії почав займатися автор
цієї статті, якому передано також від
повідальність за „Свободу" і Видав
ництво. Але не було другої людини,
яка могла б заступити д-ра Мишугу.
ЗМША ПЛЯНГВ
Уже під час недуги і після смерти
д-ра Мишуги головним редакційним
дорадником УНСоюзу став проф. Ю.
Шевельов. Після перевірки ситуації
виявилося, що хоч більша частина
матеріялів уже „готова", то ця „гото
вість" була далекою від задовільної.
Поперше, матеріяли були доставлені
майже п'ять років раніше і тільки
злегка відредаговані, головно поско
рочувані з текстів українського ви
дання, отже ще на яких п'ять років
старші. Подруге — „англомовне
оформлення" було ще далі від задо
вільного.
Переклади робили різні
особи, не було ані одностайної систе
ми транслітерації, ані устійненої тер
мінології, ані певного стилю.
Щоб вийти з тієї ситуації, УНСо-
юз уже на початку 1955-го року звер
нувся до головного редактора проф.
д-ра Вол. Кубійовича з пропозицією
перевірити ще раз увесь редакційний
матеріял і поробити в ньому необхід
ні зміни та доповнення, а зі свого бо
ку УНСоюз в половині того ж 1955-го
року заанґажував проф. Івана Реше-
таря, тоді з Прінстонського універси
тету, щоб він перебрав загальну ан
гломовну редакцію
Енциклопедії.
Проф. Решетар виконав тільки час
тину роботи, бо опісля перебрав інші
обов'язки, і УНСоюз з цією самою
пропозицією звернувся до проф. Ю-
рія Луцького, на що він згодився і
ввесь матеріял досить швидко пере
вірив і повернув.
Але, при цій перевірці, як і при
перевірці, яку переводив проф. Ше
вельов, як і навіть секретарки, що
переписували „начисто" перевірені
матеріяли, виявилось стільки нових
помилок і недомагань, що матеріяли
знову почали мандрувати до авторів,
перекладачів, знавців тощо. Тим ча
сом, з кінцем 1957-го року до Амери
ки загостив головний редактор Ен
циклопедії, проф. Вол. Кубійович. То
ді, після цілого ряду конференцій
з ним і в приявності проф. Шевельова
та тодішнього головного предсідника
УНСоюзу покійного Дмитра Галичи
на, встановлено нову систему, що ма
ла приспішити й завершити підгото-
ву матеріялів До друку.
Насамперед рішено, що АЕУ по
винна появитися не в одному, а в
двох томах. Це рішення було подик
товане практичними міркуваннями:
один том можна буде скорше викін
чити — коли мова про підготову ма
теріялів, і на два томи можна буде
встановити сумарично вищу ціну. Ви
датки бо на саму тгідготову матеріялів
уже в тому часі, мабуть, вдесятеро
перевищували початкові передбачу
вання.
Головним і найважливішим було
те,що
редакція і видавець, себто
проф. Кубійович і УНСоюз, погоди
лись на заанґажування
окремого
„редакційного координатора" в Аме
риці, що ним став молодий і надій
ний учений, сьогодні вже, на преве
ликий жаль, покійний д-р Леонід Со-
невицький. Обов'язки такого коорди
натора він перебрав з кінцем берез
ня 1958-го року.
Заанґажування д-ра Соневицького
на редакційного координатора, який
найтісніше співпрацював з проф. Ю.
Шевельовим, мало
рішальне зна
чення для АЕУ, як у редакційному,
так і англомовному відношеннях. Д-р
Соневицький, солідний і з великим
знанням науковець, „брав під лупу"
не то кожну сторінку, але й кожне
слово, і почав „уніфікувати" най-
87