Basic HTML Version
го змісту. Тому 12-та Конвенція УН-
Союзу в 1912 р. рішила повести ос
вітню справу в Америці на широкі
розміри, засновуючи „Шкільний фонд
в Америці й оподаткування членів
по 3 центи місячно. Покликано до
життя Просвітню Комісію. Комісія ор
ганізувала українське вчительство і
почала видавати місячні книжки, а
для молоді журнал „Цьвітка". Разом
Просвітна Комісія видала 131.000
примірників книжок, але з браку
фондів, на жаль, перестала існувати.
Все це на полі шкільництва і літе
ратури. Чи це належить до асекура-
ційного бизнесу? Зовсім ні, але це
свідчить, що УНСоюз с теж народною
організацією. УНСоюзові можемо зав
дячувати, що в Америці постало
об'єднання Українсько - американсь
ких Організацій. Об'єднання вело не
лише політику, але воно було мініс
терством фінансів американської Ук
раїни. Об'єднання змобілізувало аме
риканських українців до жертвеннос-
ти для справ Америки (поводян) й
України. Грубі тисячі долярів (в Ев-
ропі доляр звали „мишуга"!) перейш
ли через Об'єднання і лише друга
світова війна причинилася до його лі
квідації.
З інших акцій слід відзначити Ук
раїнський Конгресовий Комітет і
Злучений Українсько - Американсь
кий Допомоговий Комітет, як дітей
УНСоюзу. Без ініціятиви УНСоюзу і
його членів по місцях, без його від
ділів не було б тих двох важливих
громадських чинників в Америці. Від
діли УНСоюзу в Канаді були перши
ми форпостами Комітету Українців
Канади і до нині є його філярами.
Так є, що члени УНСоюзу в Канаді
це дуже рухливий елемент і їх пра
ця по громадах є загально відома.
Без відділів УНСоюзу в ЗСА і в Ка
наді була б велика порожнеча в ук
раїнському житті. Всі, буквально всі
імпрези великого маштабу не можуть
відбутися без участи і праці відділів.
Без огляду, чия ініціятива, праця
спочиває завжди на плечах союзов-
ців, бо це найбільше сталий солід
ний і численний елемент по наших
громадах. Згадати хоч би 10.000 со-
юзовців Чикаґо, чи по 5 тисяч в Діт-
ройті, Клівленді і Торонті. Усе це си
ла, без участи якої немає успіху.
В справі Народних або Союзових
Домів УНСо.юз був менше щасливим.
Великі союзові скупчення Ню Иорку,
Філядельфії, Чикаґа, Клівленду не
мають союзових домів, а як існують
деякі домівки, то вони не віддзерка
люють величі громади. Більше щас
тя в малих громадах, як Ембридж,
Аликвипа, Іст С. Люіс, і ряд інших
малих громад Пенсильвенії та ню-
йоркського стейту.
Зате щасливим збігом обставин
УНСоюз придбав Союзівку в Кетс-
кильських горах в Кергонксоні. УН
Союз постійно розбудовує Союзівку,
поліпшує її устаткування. Та Союзів-
ка варта цього, бо вона має виховне
значення для молоді і розвагову при
наду для старших. Біля Кергонксону
росте українська громада. Вже тепер
є голоси, які думають, що недалекий
вже час, коли українська більшість
містечка змінить назву Кергонксону
на Союзівку. Може навіть дійти до
того, що УНСоюз перенесе свій го
ловний офіс на Союзівку.
Тому, що Союзівка себе виправда
ла на сході — велика чикаґівська
союзова метрополія вимагає й для
себе „малої союзівки". Йдуть дальше
заходи, щоб таку на заході придба
ти. А для Клівленду треба Союзового
Дому. Кожна громада має свої спе
цифічні умовини, з допомогою яких
хоче задовольнити своїх громадян і
постаратися про будучність україн
ського життя і молоді, для якої тре
ба створити пристойні центри! Домів
ки старих іміґрантів молоді не імпо
нують, не притягають, не мобілізу
ють! УНСоюз вийде тим вимогам
громад назустріч як не тепер, то в
четвер!
52