Basic HTML Version
перед фактом, що майбутня фінансо
ва вартість української спільноти, як
цілости, буде пропорційно меншою,
як тих національних груп, які диспо
нують тепер вищими сумами випла
чуваних забезпечень.
Неспроможність збудувати капітал,
відповідний до нашого потенціялу в
установах під нашим проводом, поз
бавляє наші громади можливостей
користати з таких дуже потрібних
фондів на виховання, покращання су
спільних умов і на культурну діяль
ність. Наша теперішня продуктив
ність, як групи, і наші щоденні вкла
ди в добробут нації не дорівнююють
тому українському впливові і тим ко
ристям, що їх можна б мати з тако
го добробуту. Нам треба не тільки
продукувати, але й мати рішальний
голос у проводі.
Сімдесят і п'ять років тому о. Г.
Грушка повторював добре відому за
саду, що „в едности сила" і що „одна
людина не зможе піднести важкого
каменя", але, „коли за це візьметься
трьох чи чотирьох, то камінь вони
піднесуть". Так же само мається
справа з нашою фінансовою спромо
жністю мати фонди відповідні до на
ших потреб. З 35 мільйонами активів
під нашим наглядом і 88 тисяч членів
ми спроможні здійснювати видання
енциклопедії, яка коштує сотки тисяч
долярів, уділювати щороку тисячі до
ларів на університетські
стипендії,
забезпечувати членів щоденною газе
тою всього по два центи за одне чис
ло, схвалювати індивідуальні дота
ції до яких десять тисяч долярів на
добрі цілі — такі, як наприклад, Ка-
тедра Українських Студій в Гарвард
ському Університеті, позичати на до
гідних умовах мільйони долярів чле
нам й українським установам, жерт
вувати щороку тисячі долярів на цін
ні патріотичні, релігійні, громадські
і культурні цілі. Все це ми робимо,
але всього цього ще дуже не виста
чає. Багато більше членів і грошових
мускулів потрібно, щоб піднести нас
до того рівня, що на нього заслуго
вує наш народ і наша справа.
by such wealth. I t is not only necessary
to produce — we must also control.
Seventy-five years ago Father Hrush-
ka repeated a well-known principle that
"in unity there is strength" and that
"one man cannot lift a heavy stone,
but when three or four put their
strength to it, the stone will soon be
lifted." So it is with our financial abili
ty to provide for our needs. With 35
million of assets now in our control
and 88,000 members we can undertake
an enyclopaedia project costing in the
hundreds of thousands of dollars, grant
thousands of dollars annually for uni
versity scholarships, provide members
with a daily paper for two cents per
issue, make individual contributions in
amounts as high as $10,000 for good
causes such as the Ukrainian Studies
Chair at Harvard University, loan mil
lions of dollars to members and U-
krainian institutions on very favorable
terms, and contribute thousands of dol
lars annually to worthy patriotic, reli
gious, civic, and cultural activities. All
this we do but it is hardly enough.
Many more members and added finan
cial muscle are required to push us up
to the rewarding level our people and
our cause deserve. How can this come
about?
Again we can go back to Father
Hrushka's advice of 75 years ago.
"Stop saying 'Oh leave things as they
are," he begged, and go out and "follow
the example of others and show that
we, too, are strong.' ' This is still good
advice today. We certainly should fol
low the example of the average Ameri
can and Canadian and do what he is
doing — carry adequate life insurance
protection for the family. Most Ukrain
ians are well off but they are far from
38