Basic HTML Version
Учасники одного із Курсів Українознавства на Союзівцг
разом із своїми вчителями
На цьому, звичайно, не вичерпу
ється значення Союзівки для нашої
громади. Коли переглянемо річники
„Свободи", що є вірним і льояльним
літописцем Союзівки за останніх 15
років, то побачимо, що ця виховно-
відпочинкова оселя Українського На
родного Союзу була справжнім літ
нім центром українського культурно-
мистецького життя в цій країні. Не
було, здається, видатнішого українсь
кого письменника, мистця, науковця
чи публіциста, який не відвідав би Со
юзівки при тій чи іншій нагоді. Ба
гато наших мистців слова мали тут
свої авторські вечори, чимало науков
ців читали доповіді і лекції, — зокре
ма для Курсів Українознавства; ці
лий ряд образотворчих мистців вла
штовували свої виставки картин чи
покази своєї творчоети, що втішали
ся особливою увагою вакаційної пуб
ліки.
Наші суботні мистецько-розвагові
імпрези в клюбі „Веселка" мають уже
свою славу і популярність, навіть по
за межами цієї країни: у нас мали
свої концерти також і наші загранич-
ні мистці з Европи, Південної Амери
ки чи з Австралії. Просто неможливо
в цій короткій статті поіменно згада
ти тих всіх визначних солістів — спі
ваків, піяністів, скрипалів, акторів,
дириґентів, мистців слова . . . Немож
ливо перерахувати всі ті мистецькі
ансамблі — хорові, вокальні, теат
ральні, молодечі групи танцюристів
з Америки і Канади, що виступали
на Союзівці зі своїми концертами і
показами. Зацікавлених відсилаємо
до окремих сторінок „Союзівки", що
появляються при „Свободі" двічі на
рік і стараються реєструвати видат
ніші події з „активности" Союзівки.
Історію Союзівки схопив на фільмо
ву стрічку наш кінопродуцент і режи
сер, Ярослав Кулинич, у кольорово
му кінофільмі „Наша Союзівка", що
був випродукований коштом Україн
ського Народного Союзу в 1965 році.
Я дозволю собі відмітити лише де
кілька важливіших моментів з істо
рії Союзівки, що сталися на протязі
15-ти років. І так у 1956 році тут від
булося, при великому здвизі народу,
відкриття пам'ятника Тарасові Шев-
229