Page 42 - ukr

Basic HTML Version

журналістів, колишній головний ре­
дактор львівського „Діла", ред. Іван
Кедрин-Рудницький. В „Свободі" за-
труднений він від липня 1953 року.
З цісї кімнати є прямий перехід
„дверима без дверей" до чергової ре­
дакційної кімнати, що, як і поперед­
ня, заставлена шафами, газетами і
„файлами"-архівами, з додатком ве­
ликого радіоприймача. В цій кімнаті
працюють: ред. Богдан Кравців, стіл
якого постійно вкритий горами газет
та іншого друкованого слова, а за
двома іншими столами посередині
кімнати — ред. Вячеслав Давиденко
і д-р Лука Луців. Ред. Б. Кравців
працює в „Свободі" від квітня 1955
p., ред. В. Давиденко - - від липня
1953 p., а д-р Л. Луців — від січня
1952 року.
У третій і останній редакційній
кімнаті, сполученій з першими двома
знову ж широкими „дверима без две­
рей", працює затруднений в „Свобо­
ді" від травня 1946-го року автор
цього репортажу.
Система праці
Що роблять, які функції викону­
ють поодинокі редактори?
Відповідь на це питання треба по­
передити короткими виясненнями
про систему публікації „Свободи".
Степан Шумейко,
перший і довголітній редактор англо­
мовного „Українського
Тижневика"
• » B**s*s*war *
Редактори Вол. Душник
(зліва)
і Зенон Снилик
Щоденна газета, хоч би тільки на 4,
6 і 8 сторінок, як їх має ,-;Свобода", це
вже велика продукційна машина,
праця якої залежить від редакції,
друкарні, адміністрації і експедиції.
Редакція пише, приготовляє, виправ­
ляє, дає і розміщує матеріяли, що
мають бути надруковані в газеті, і во­
на за них посередньо чи безпосеред­
ньо відповідає. „Свобода" друкуєть­
ся у відносно великому, бо 20-тисяч-
ному, тиражі, отже її друк і експеди­
ція вимагають відповідного часу. То­
му й праця в редакції починається
перед 7-ою годиною ранку. Коли зва­
жити, що тільки один із редакторів,
автор цього репортажу, живе в місті
публікації щоденника, а інші „розки­
дані по світі": ред. Кедрин — на
Квінсі в Ню Йорку, ред. Давиденко і
д-р Луців - • у Бруклині, а ред. Крав­
ців аж у Філадельфії, то навряд чи
будь-хто з них бачив восени і взимі
у робочий день схід сонця з вікна
своєї спальні. Натомість кожний з
них міг би сказати, як виглядає не
тільки схід сонця, але й його захід з
вікна редакції.
Щоденник „Свобода" , з уваги на
його крайовий характер, друкується
завжди з датою наступного дня. Кож­
ного дня „Свобода" „іде на пресу", з
малими відхиленнями, вже о годині