Basic HTML Version
ного с по с обу реа гування на т акі річи, а цей спос іб з а л ежи ть від по
пе р е днь о го дос в і ду людини, а може й в ід її в р одже ної вдачі.
Пр а в д о п о д і б н о, що під впливом ще д а л ьшо го дос в і ду з амери
к анс ькою пр а к т ичною по л і т ик ою і м і ґ р ант - г рома дянин ще р а з змі
нить
СЕОЄ
в і дношення і так, як він споча т ку був д уже і деал і стичний,
як він п і зн іше був дуже цинічним, т ак він стане десь по середині.
Він до г л яне, що , не див л я чи ся на те, що пр а к т ичні пол і тики в Аме
риці „ г р ають пол і т ик у" нате, що вони з неї д і стануть, а всеж т а ки
на з а г ал пол і тика пос т і йно п о п р а в л яє люд с ь ке жи т т я. Він поб а чи т ь,
що американці люб л я ть г о в о ри т и, що вся пол і тика „ к ру кид ", а
прец і нь вони вміють у пол і тиці г оло с ув а ти так, г ейби вона була
чесна. Вони інколи з див у в а ли йо го с во єю б е з п оща д н ою к р и т и к ою
своїх пол і тичних пров і дник і в, а іпотім з див у в а ли йо го ще б і л ьше,
коли вони т р а к т у в а ли о с у дже но го ними пол і тика як свого д е ржа в
ного пров і дника. Тоді може й йому стало пр о з р і в а ти в голов і , що
американець, — як каже Дж. Т. Салтер, п р оф е с ор пол і тичних наук
на Уні верситеті Вискансину, в своїй книжці про „ аме рик а н с ь кий де-
сень пол і тики ", - - прос то люби ть почув а тися в силі ска з а ти нав і ть
н а й в ищому у р я д ни к о в и: „ ґ ов ту г ол " .
Ім і ґ р ант а - г ромадянина міг п о р ажа ти цині зм, з яким старі амери
канці ломали з а кони, г оло вно вчаси нро г иб і ц і ї, але з ч а с ом він певно
до г лянув, що аме рик анець ломи ть з а к они не так для ма т ер і яльної
корис ти, як в імя вищої о с обис т ої с в о б о ди. Йо г о мо г ло нав і ть вра
жати, ідо в Америці нема вла с тиво ще виробл еної пол і т ики; пожив
ши д о вше , він починає ро з ум і ти, що Америка це мо л о д ий край, що
в ньому нераз прих оди т ь ся вир ішув а ти справи впе рше, та що тут
люди так готові на зміни, що інколи ви с т уп ають за зміну про с то
для самої зміни.
Йому мо г ло вида тис я, що американці не мають д е ржа в ної тра
диці ї , але пот ім він поб а чив, як ті самі американц і, що т ак п о в о ди
лися як люди без д е ржа в и, нагло, почу вши, що їх д е ржа ва в небе з
пеці, по к а з у в а ли д і лами, що вони готові д а ти на о б о р о ну д е ржа ви
гроші , працю, з д о р о в ля й само жи т т я. І чи можна дивув а тис я, що
п о б а ч и вши таке, і цей новий г р ома д я нини без ва г ання собі йде д а ти
все, що може, на о б о р о ну тої д е ржа в и, що йо го приняла за с в о г о?
Ми п е р е йшли вже цілу низ ку жи т т є в их ситуац ій імі ґранта, ста
р аючи ся в г а д а ти в кожн і й, на ст і льки в кожн ій з них зм і нял а ся під
вплив ом умовин аме ри к а н с ь к о го с е р е д о в ища куль тура, прив е з ена ним
з р і дно го к р аю. Певно, що п о д а ний тут о б р а з не вич е рпує всіх мож
ливих спо с об ів пов ед і нки укр а ї нс ь ко го і м і ґ рант а; с ебто є певно лю
ди, які в тих ситуац і ях по в о дили ся і накше. Не вичерпує т еж цей
о б р а з нав і ть усіх ситуац і й, хоч як б а г а то ми їх т ут пр е д с т а вляли.