Page 64 - ukr

Basic HTML Version

ма т ер і ял для жи т т я - б у т тя духовенс тва, а не перес і чного імі ґ ранта.
Преса о б х о п лює не б і льше, ніж д е с я ть тисяч ос іб. Серед т а ких умо-
вин р о з с л і джу в а ти суспільне приноров л ення імі ґ ранта до кр аю йо го
но в о го по б у ту можна х іба усними р о з пи т ами, а цей спос іб з вич айно
' переходить з а с о би одної о с оби.
Мо г л об з д а в а тис я, що помо г ти собі можна при т ому в і домими
с п р о б ами з о б р а з и ти укра ї нський на родний х а р а к т е р: Мик о ли Кос то­
маров а, Вячеслава Липин с ь к о г о, Дми т ра Чиже в с ь к о го чи
Якима
Яреми. Та всі вони не д ають нам вла с тиво пок ажчик а, як чолов ік
з н ашо го на роду буде п о в о ди т и ся в кожн ій даній ситуації жи т т я.
Тому я в і з ьмуся за д о вшу й т рудн ішу д о р о г у: бра ти одну за одною
рі зні конкретні ситуації люд с ь к о го жи т тя та о г ляд а ти, як наші люди
в них на імі грації по в о д я т ь с я, а в і дтак пор і внюв а ти цю повед і нку
в дан ій ситуац ії з їх по в е д і нкою в под і бн ій ситуації в ріднім кр аю.
По с т уп аючи так, ми пом і тимо, що вони інколи п о в о д я т ь ся за стари­
ми з вич а ями, а і нколи і накше. Тоді ми може ще ( попробуємо найти,
що з а с т а вило їх в одному випа дку д е ржа т и ся с т а ро го з вич аю, а в
іншім змі няти йо г о. На основі т а ких ро з сл і д ів можна нарешті буде
д і йти до я ких - т а ких п і дсумк ів про на родну вдачу укра ї нця на аме­
риканс ьк ій імі граці ї.
О с о б и с т е
і м я.
Уже з а р аз на вступі на америк анс ьку з емлю культурні з вички
укр а ї нс ь ко го імі ґ ранта поп а д а ли в к онфл і кт з аме рик анс ь кими з вич­
ками на пункті о с о б и с т о го ймення й пр і з вища. Мали що п р а в да под і б­
ні к онфл і к ти інколи й імі ґ ранти і нших по х одже н ь, але укра ї нські
імі ґ ранти мали їх, так с к а з а тиб, пр а вил ьно. Передус ім велике число
цих імі ґ рант ів не вмі ло чит а ти й пис а ти; через те урядник, к о т рий
їх д опи т у в а в, мус ів ловити це імя на вухо, а це вухо, як це був не сло-
вянин, не б у ло зд і бне з л о ви ти укра ї нські звуки, а як це був словя-
нин, з вич а йно не було охоче це р о б и т и. На аме рик а нця укра ї нське
імя р о б и ло з вич а йно вже с во єю д о в жи н ою вражі ння шт учно с ти й
на ду т о с ти. На в і ть як укра ї нс ький імі ґ рант був г р амо тний, але т і льки
в сво їй мов і , то йому в с еще -приходилося пе р е д а в а ти своє імя і ншими
букв ами, і тут йому пр а вил ьно виходила халепа.
Може мо собі пр е д с т а вити почування н ашо го імі ґранта, коли він.
сл і дкуючи пильно своїм з вич а єм за в ир а з ами обличчя, в ідчув, що
д о п и т уюч ий й о го за імя урядник чо г о сь не ро з ум і є, д ене рву є т ь с я.
З н аючи селянське наставлення послуху д ля влади, впо єне р о д ин ою,
ц е р к в ою, шк о л ою, д е ржа в ою, може мо л е г ко з ро з ум і т и, чому імі ґ рант
не про т е с т ув а в, коли і м і ґ рац і йний ур я дник з апис у в ав йо го ф а л ьши в о,
в перекручен ім а бо покал і чен ім виді. Не може мо нав і ть див у в а т ис я,
ч ому д е к о т рі з тюновних імі ґрат і в, ще будучи на кор а бл і , прид у­
мув а ли собі, як своє ймя в к о р о т и ти або нав і ть змі нити, чому на­
п р и к л ад д е я кі імі ґ ранти перемі нили свої словенські імена на н імецьк і.