Page 303 - ukr

Basic HTML Version

сати, що Укра ї на н ама г а є т ь ся стати с амо с т і йною д е рж а в ою. Тоді тра­
пил о сь мені нав і ть таке, що як я був Д у бюк ( Ай о в а) в склепі од іння, то
власник, жид Ме т ол ь с ь кий, з а п е вняв мене, що в т ому місті є „мно го
пр а в ди в их укра ї нц і в ". І по д ав мені к і лька адре с. В с убо ту п ішов їх в ід­
в і дува ти. Б і льші с ть з них була в дома , бо був с а б аш. Я с к а з ав їм, що
мене п о і нфо рмо в а н о, що вони укра ї нц і, то я, с тудент - укра ї нець, прий­
шо в з ними б лижче п о з н а й оми т и с ь. Можу с к а з а ти, що вони прийма ли
мене чемно й до укра ї нс тва при з н а в а ли с ь. А один з них р о з п о в ів мені
п р и г о ду з д и т я ч их літ з І ґ нацом Па д е р е в с ким. Каже, що ма лими хлоп­
цями вони б а вились в укра ї нськ ім селі на Под і ллю. Ма лий І ґнац мав
бути , , пекаром", а жид і в с ь кий хлопчина , , хл і бом". Тоді ї ґ нац ма ло не
спалив т о го жид і в с ь к о го хлопця, бо з а пх ав йо го в піч, а при от ворі на­
л ожив д р ов та з а п а л ив їх.
Та ких укра ї нц і в -жид ів стр і чав я і по і нших мі стах. По в еликих
центрах мусить бути їх д а л е ко б і льше. Та всі вони є вл а с тиво п о з а ме­
жа ми аме рик а н с ь к о - у к р а ї н с ь к о го г р ома д с ь к о го жи т т я.
В у г л е к о п - б а г а т и р .
В 1916 році з а йшов я до одної майнерс ької оселі не д а л е ко Юн і он-
тавн, Па. Там було к і лька укра ї нс ьких родин. На й с т а рший з ву г л е коп і в-
укра ї нц ів п о х о д ив де сь спід Пе р емишл я. Він з а п р о с ив мене, що б я з а й­
шо в до хати п р о ч и т а ти йому як і сь папери, писані по англійської. Як я
з а ч ав р о з г л я д а ти ті папери, то очам своїм не в і рив, чи цс правда, що я
чи т аю. Я по б а чи в, що цей про с т ий в у г л е коп є, як на укра ї нські в і дно­
сини, в еликим б а г а т ир ем. Пи т аю, як він д і йшов до тих г роше й, про
які пише т ь ся в паперах. Р о з п о в і в, що як с п е ршу пр а цюв а в, то д а в ав
з а оща дже ні центи до банку, де вони п р о п а д а л и. Тому п о п р о с ив ком­
панію, що би йому випл а чу в а ли т і льки якусь ма лу частину платні на
п р ожи т о к, а р ешту з а д е ржу в а ли на йо го рахунок. Ось т ак він став
, , компан і с т ом" і як т а кий мав р о б о ту нав і ть у часах н а й б і л ьшо го бе з ­
роб і т т я, с ебто в рок ах 1897 і 1907. Будучи вд і вцем вид а в ав д уже ма ло,
а р ешту ща д и в . Папери, що він мені д ав причит а ти, то були річні зв і ти
компан ії про йо го ма є т к о в ий стан, с ебто про майно з інвестицій, як і
про те, що йому л иши л о сь з з а роб і т к у. Бу ло т еж з а п р оше ння компан ії
щ о б и п р и йшов на річні з б о р и. Та він на ніякі з б о ри н і коли не ходив,
по анґ л і йськи д уже мало ро з ум і в, а нав і ть ломав і по укра ї нськи, змі­
шуючи рі зні слова, словацьк і, хорв а т с ь кі й литов с ьк і. З г і дно з папера­
ми, йо го ма є т ок виносив чв ерть мі л і она д о л я р і в. Я йому поя снив, що
це такі г роші , що він може їх ос т а вити в компан ії й жи ти виг і дно з
процент і в, не п о т р е б уючи б і л ьше п р а цюв а ти в майн і. Та він махнув
р у к ою і к а ж е : , ,Е, що т ам! В майнах я люб лю р о би т и. Як хочу, то р об­
лю, а як ні, то з а сплю і сплю, поки щурі мене не з б у д я т ь. Ог о, мене з
р о б о ти ні хто не викине !"