Basic HTML Version
л і т е р а т ура та наука, з не значними ви ї мками, пр омо в ч у в а ла не л ише д і
яльн і сть, але й само і снування укр а ї нс ь ко го н а р о ду — на це власне ма є
д а ти в і дпов і дь оця пр а ц я.
Н е г і д н а
к а м п а н і я
п р о т и
п р и д а в л е н о г о
н а р о д у.
У листі з Риму, пи с а ному 31 . січня 1869. р. пише П. А. Валу єв д о
міні стра внутр ішних справ рос і йс ької імперії А. Е. Т і моше в а: „ . . .Бюро
Це н з у ри а т а к ож і Де п а р т аме нт Преси функц і ону в а ли а бо під мо їм
на г л я дом, або п ід мо їми в к а з і в к ами ".
Цей Валуєв — це поп е р е дник А. Е. Т і моше ва в міні стерстві внут
р ішних справ у Пе т е рбур зі ( в ід 1863. р. до 1868. p . ) , що р а з ом із сво їм
при я т е л ем Ми х а й л ом Ка т к о в ом, р е д а к т о р ом „ Ру с с к о го Вє с тн і ка" і
„Мо с к о в с ких В є д омо с т е й" п р о п о в і д у в ав з а с аду винищення всіх не - ро-
с і йських нац і она льнос т ей у велик ій рос і йськ ій д е ржа в і . А що укра ї н
ський нар ід був н а йб і л ьший чис лом між ус іми і ншими, т ому він і най
б і л ьше йо го ненавид і в. Ось цей Валуєв вислав 20. липня 1863. р. до
своїх п і двладних уряд ів тайні інструкці ї, що б не д о з в о л и ти на публ і ка
цію н і яких рел і г і йних або шк і льних к нижок в укра ї нськ ій мові ( к о т ру
він н а з ив ав „ма л о - р о с і й с ь к ою") без йо го п о п е р е дн о го до з в о л у, а це
тому, що ( як він т в е р ди в) „н і коли не було, нема і не може б у т и" укра
їнської мови.
Укра ї нські д і яч і, ро з па л ені саме т оді жи в им словом Ше вч енка
( п омер 10. б е р е з ня 1861 p . ) , з ро з ум і ли, що з о г л я ду на обс т авини, т р е ба
припинили пол і тичну п р а цю серед укр а ї нс ь ко го народу. Вони з ор г ан і
з у в а ли в Києві „Пі вденно - Зах і дн ій Відділ І мп е р а т ор с ь к о го Ге о г р аф і ч
но го Обще с т в а" з нам і ром вид а в а ти е тно г раф і чні ма т ер і яли Укра ї ни.
Вони п р и з б и р а ли в еликий ма т ер і ял і скликали в 1874. р. Арх е ол ь о ґ і ч-
ний Конгрес до Києва. При с л ужники Валу є ва до г л янули нав і ть у так ій
праці не б е з пе ку д ля ї хньої ідеї т о т а л і т а рної рос і йс ької д е ржа ви і при
г о т о в или про ти - укр а ї нс ь кий д е ржа в ний акт у фо рмі ц а р с ь к о го р о з п о
р я д ку ( у к а з у ) з 18. т р а в н я
1876. р„ в я к ому було с к а з а н о:
Н е
в і л ь н о
с п р о в а д ж у в а т и
н і я к и х
ч у ж о м о в н и х
к н и ж о к
і з з а г р а н и ц і ;
ц е н з у р а
н е
с м і є
д а ва т и
д о з в о л у
н а
д р у к
у к р а ї н с ь к и х
к н и ж о к
в
р о
с і й с ь к і й
і м п е р і ї ,
за ви ї мком на уко вих та б е л е т рис тичних і
то л ише в рос і йськ ім пр а вопис і. У пр а к т иці цей ук аз з а б о р о н ив укра
їнську мову, в п р и р о д н ому жи т тю у к р а ї н с ь к о го н а роду на йо го р ідній
з емл і . Не в і льно було ні п р о п о в і д у в а ти укр а ї нс ь кою мо в ою в церкв ах,
ні учи ти в шк о л а х, ні в ид а в а ти книжок.
Внасл і док ц ь о го ук а зу п ішло припинення кул ь т урно го р о з в и т ку
у к р а ї н с ь к о го н а р о ду на т е рит ор ії Рос і ї, а прилюдне жи т тя 30 -мі л і оно-
в о го укр а ї нс ь ко го на роду н а йшло х і ба з ахист серед 4 мі лонів укра ї нц ів