Page 27 - ukr

Basic HTML Version

„ а к ц е н т" і „ ч ужин е ц ь к е" п р і з в ище з а в ажують не т і льки в тих, що ро­
дили сь в с т а рому кр аю, але нав і ть в їхніх д і т ей, що тут р о дили сь і ви­
хов а лис ь. Ось те „ з а в ажу в а н н я" іде не р аз аж т ак д а л е к о, що ч е р ез
нь о го б а г а то з н аших д і т ей в в ажають себе, як д е х то пише, не за „ аме­
рик анц і в ", а за „т іни аме р и к а нц і в " .
2 1
) І з цеї причини п о к и д ають свої
родимі доми, в т і к ають в ід родич ів і м і няють свої родинні пр і з вища,
що б т а ким р о б ом з а т е р ти сл іди с во го ч ужи н е ц ь к о го нац і она л ьно го
по х о дже нн я, і стати „ пр а в ди в им аме рик а нц ем". Але т р е тя Генераці я, як
к ажу ть до с л і дники цеї п р о б л еми, вже її т ак г о с т ро не в і дчув ає як дру г а.
Та т ак є, що г о л о в ною о п о р ою ц і ло го н ашо го г р ома д с ь к о го і ор г ан і з а­
ц і йно го жи т тя є т епер ще ос т анки с т арої імі грації й д р у га тут р о дже на
г енерац і я. Ось і т ому справа дру г ої Генерації т а ка важна, я кщо х о ч емо
з а х о в а ти наш д о р о б ок і скр і пити наші сили.
Старе покол і ння з а чин а ло з н і чого, маючи руки д о прац і , з аня ті
всец і ло пр ацею, а ум ж у р б ою про ма т е р і я л ьне з а б е з п е ч е ння себе і ро ­
дини. Воно, як і давні американс ькі покол і ння в под і бних обс т а винах,
не мо г ло р о з в ину ти б а г а то д і л я но к; не мо г ло в ид а ти б а г а то вчених,
мистц і в, винах і дник і в, фа б рик а н т і в, пол і тик і в, як це є з н а р о д ами, що
вже тут д о в г о жиют ь . Та ро з в ій в укра ї нськ ій крові з а хов аних, а дос і
не викорис т аних сил, п р и п а д ає на д р у гу нашу г енерац ію. І, оч е видно, на
д а л ьш і .
Стара н аша Генерація 'Виховала нове по к о л і ння з в еличе зним вкла­
д ом жи т тя і майна. Чи т аючи с по г а ди с т арих і м і ґ рант і в - роб і тник ів
лячно стає, коли з а с т а но ви т и сь над тим, як нужденно ті люди жи ли та
яка т о маса н ашо го н а р о ду вигинула в отих фа б р и к а х, майнах, чи при
р і зних будов а х. Б о -ж н а йме нше поло вина гинула в мо л о д ому віці в ід
сухіт чи і нших хвор і б, що їх на був а лись наші люди при н а й т яжч ій і
найб і л ьш небе зпечн ій та негиг і єн і чн ій прац і , до якої її найма ли. З а м о ­
л о ду йшла ось так у мо г илу в еличе з на частина п р и б у в аюч их сюди на­
ших людей, п р о м ощуючи своїм т р у д ом і жи т т ям к р ащий шл ях сво їм
д і т ям і всім нам, що в д е ржу в а ли сь при жи т тю д о вше і к о ри с т а ли з їх
праці й же р т в . І то т еж і в г р ом а д с ь к ому жи т тю. А коли г о в о р и ти про
вклад ц ь о го покол і ння в ро з в ій і мо г уч і с ть Америки, то іпро те, що
вони д а ли Америц і, ч и т а ємо в „Історії в і льно го н а р о д у" т а к е :
„В п е ршу н а йв ажн ішу чергу — себе с амих; свою силу, с вою пр а цю,
с вою віру. Вони б а г а то з а в д я ч ують с вому п р и б р а н ому кр а є ви, але й
край з а в д я ч ує б а г а то й їм. .. вони п р о би в а ли шл я хи через прері ї, клали
шини під трансконтинент альне з ал і знице получення, д о б у в а ли з ал і зну
руду з копалень, вуг і лля, мі дь, вони з р у б у в а ли д е р е во в прал і с ах пів­
н і чного з а ходу. їхнім в к л а д ом була не лише нь пр а ця н е в ишк о л е н о го
роб і тника, бо вони т еж «надали аме ри к а н с ь к ому жи т тю ба г а т с т ва і ко-
льориту, а на д е я к их д і л я нк ах д о д а ли б а г а ц ь ко д о куль турної спад-
2 1
) Lou i s Ad am i c : G r a n d s o n s .