Page 265 - ukr

Basic HTML Version

д а " ) , якої р е д а к т о р ом на с т авив д я ка Ві к т ора Гладика, і т ою г а з е т к ою
бе з че с тив всьо, що укра ї нське, н ама г аючи сь в з я ти Союз п ід свою кон­
т р о лю. На конвенції в Дж е р з і Ситі спинилась з а в з я та б о р о т ь ба м іж
д в ома т а б о р а ми і як ми п о б и ли кацап ів на голову, вони вис т упили з
Союза і з а л ожи ли свою ор г ан і з ац ію , ,Обще с т во Ру с с ких Бр а т с т в ", а
г а з е т ку на з в а ли „Пр а в д а ".
В тих ча с ах поч а л а сь ма с ова імі грац ія з Сх. Галичини, о с о б л и во
з Под і лл я. Імі грац ія н аша скр і пила сь ч е р ез те нац і онально с в і домим
елементом. Пр и йшли люди письменні, інтелі гентні. Союз поч ав з ро с­
тати і п оши рюв а ти с вою д і яльн і с ть і на просв і тнє поле. Св о б о да з а ч а ла
вид а в а ти просв і тні книжо ч ки, а що р о ку об єми с ту кни г у - к а л єнда р. В
1901 році вона п е р е х о ди ть до Ол ифа н ту і її р е д а г ує дов г і лі та Іван
Ардан.
Д о нас п р и х о д я ть нові укра ї нські с в яще ни к и: Па в ло Тимк е вич, Ал.
Улицький, Д. Д о б р о т в о р, На л ь чиць кий Цма й л о, М. Струтинс ький, Лев
Ле в и ц ь к ий і й о с и ф Чаплинс ь кий. Та на полі це рковної орг ан і з ац ії не
було ладу ч е р ез бр ак г о л о ви — є пис копа. Ми пр е д с т а в л я ли п о л оже ння
церковн ій влад і , р а з - у - р аз про с или і просили, а вкінці, як не стало вже
т е рпцю, на з' їзді в Гар і сбур з і, в 1903 роц і , з а г ро з или . .. На с л і дки в ийшли
корисн і . Рим з ро з ум і в, що не можна нашої церкви і гнорува ти та імену­
вав є пи с к о па в особі С. С. Ор т ин с ь к о г о, що при ї хав д о нас 27. с ерпня
1907 року.
АМЕРИКАНСЬКА КУЛЬТУРА.
З одно го боку є такі американц і, що хочу ть з б л и з и т и сь б і л ьше д о
англ і йської традиц і ї, яка є перв і сною аме рик а н с ь к ою т р а д иц і єю. Т а к ий
і деал пл е к ає Но ва Англ і я; Га р в а р д с ь кий ун і верситет та інші ус т анови
з в е р т ають свої зма г ання саме на те, що б класти натиск на англ і йську
спадщину . ..
З д р у г о го бо ку є знов так і , що к ажу т ь : „Хай аме рик анс ь ка культу­
ра буде справді аме ри к а н с ь к ою; хай нав і ть буде с т о в і д с о т к о во аме ри­
к а н с ь к ою". Американц і, які в и к а з а ли д о в о лі сили сво їми с амос т і йними
до с я г неннями не п о т р е б ують і в справах куль тури д е ржа т и сь з а п а с ки
Ст а ро го Світу. Аме рик анс ь ка куль т ура не повинна бути нев і льничим
насл і дуванням є в р оп е й с ь ких т р адиц і й, але кор і нитись у нашій з емлі і
в і дпо в і д а ти н ашим аме рик а н с ь ким в і дносинал, а не т а ким, що в Аме­
риці не і стнують . ..
Маючи на, увазі ті два про т ил ежні н а пр ями аме рик анс ь кої культу­
ри, ледви чи м оже бути сумнів, к о т р ий з них д о с т о й н і ший і в основі
ро з умн іший.
( З статті „Що з л о го з аме рик а н с ь к ою к у л ь т у р ою? ", яку напис ав Р о -
берт Б р і фо з л д, а в т ор пов і с ти „Ев р о п а ", в як ій зма л ь о в ує п е р е д в о є н­
ний з а н е п ад а ри с т о к р а т ичної Е в р о п и ) .