Basic HTML Version
т ур ґа і кри т ика Лє с і н ґа і му з ика Мендель сона. Та д ом і нуючими в тім
г ороді є статуї н імецьких по е т і в: Ґ е т о го й Ші л е р а.
В Де нь Ко люмба 1930 р о ку о т вор ено І тал і йський Город, я кий д о
к і нчено що й но в 1938 р. Св я т к о в а но т оді 2000-лі тню р і чницю н а р о дин
сла вно го римс ь к о го пое та Ві рґ і ля, я к о го гран і тна статуя п иша є т ь ся в
г ород і . В Город і , що є п о б у д о в а н ий в с тилю В і дродження, б а ч имо т еж
камінну к олюмну з с т аринно го римс ь к о го Форуму, рі зні бюс ти славних
і т ал і йських люд е й, а т а к ож гарну фонт анну, з якої г р ають р і з н о к о л ь о
рові водні струї.
В 1933 році о т в ор е но Ли т о в с ь к ий Город, в я к ому видн іє на п е ршо
му місці славний ли т о в с ь кий в и з в о л ь ник д -р Йон ас Ба с анав і ч іюс.
В 1934 році с в я т очно в і дкрито Сл о в а ц ь кий Г о р од з бюс т ами д в ох
с ло в а ць ких про в і дник і в: Степана Ту р д е ка і Яна Колл я р а.
Пол ь с ь кий Го р од, вик і нчений в 1935 роц і , прис в яч ено сла вному
по л ь с ь к ому му з и к о ви — Фр и д р и х о ви Шо п е н о в и. Статуй, які мали би
бути в тім Город і , ще нема. Це був п е рший Го р о д, що для вик і нчення
д і став д е ржа в ну д о п о м о гу ч е р ез Воркс Про г р ес Адмі н і с трейшен, а по
нім о д е ржу в а ли т а ку поміч уже й інші Го р оди, що їх вик і нчувано.
Юг о с л а в с ь к ий Г о р од ( сп і льний: серб і в, хорв а т і в, і слов і нц і в) о т в о
рено на весні 1936 р о ку при величе зн ій масі н а р о ду і велик ій уча с ти
духовенс т ва, що п р иб у ло на Євхарис тичний Конгрес. Ум іщено в нім
бюс ти поет ів Івана Ца н к а ра і Пе т ра Пе т р о в и ча Нє ґ оша , є пи с к опа Ба р а-
ґи, п е ршо го юг о с л а в с ь к о го є пи с к опа в Америц і, що пр а цюв ав с еред
індіян, та ще бюст з а с л уже но го с в яще ни ка Симона Ґ р е ґ о р ч і ч а.
То г о року о т в ор е но Че с ь кий Го р од, в я к ому н а х о д я т ь ся високі ка-
мяні колюмни, на яких виставлені бр он з о ві п о г р у д дя славних че с ьких
му з ик ів і па тр і от і в.
Аме рик анс ь кий Г о р од Мира і Св о б о ди о т в ор е но на весні 1936 року.
В святі в з я ли уча с ть амб а с а ди і консулі р і зних д е ржа в. Кожний з них
мав з с о б ою з емлю, с пр о в а дже ну з р і дно го кр аю, з я к о г о сь с в я т о го д ля
нації мі сця. Ось ту з емлю з с ипу в а ли вони всі до одної урни на з нак
символ і чно го вия ву прия з ні і мира. Ві дт ак цю т ак з сипану з емлю пере
м іша но, а саму урну з а к о п а но при з в ук ах р і зних нац і ональних гимнів в
місці, при з н а ч е ному д ля цеї ціли б і ля Храму Мира.
Була це ч у д о ва церемон ія з ч у д о в ими с лов ами і над і ями, які, на-
жа л ь , р о з в і я ли сь уже за д ва роки . ..
Виходці з Ка рпа т с ь кої Укра ї ни з б у д у в а ли не в е личкий г о р о д, я кий
на з в а ли Ру синс ь ким Г о р о д ом (Рус ін Ґ а р д е н ) , а по с в я тив йо го єп. Та к ач
в 1938 роц і .
Ма д я р с ь кий Г о р од з б у д о в а но з г і дно з пляном, що й о го в и г о т о в
лено в Бу д а п ешт і. От о в о р е но йо го л і том 1939 року. Був вик і нчений
при значн ій п і дмо зі з а п о м о г о в о го ма д я р с ь к о го т о в а ри с т ва „Ве р г о в а й ".
При с в я т или йо го славному к о мп о з и т о р о ви Фр а нцо ви Лі с т ови.
І рляндс ький Г о р од п о б у д о в а но на в ид Ке л ь т і йс ь ко го Хреста. Й о г о
о т в ор е но 1940 р. з в е ли к ою рел і г і йною це р емон і єю.