Basic HTML Version
укр а ї нс ь ко го жи т тя в Америці т р е ба шу к а ти в сірій масі, а з нею в т их
і дейних одиниця х, що в і дда в али укра ї нськ ій ідеї серце й д ушу і д о п о
ма г а ли ту масу ор г ан і з ув а ти на ц е р к о вному і н а р о дн ь ому полі й н а д а ли
їй в и р а з н о го у к р а ї н с ь к о го обличча.
Маючи ось т а ке на ува з і , п р и х о д имо до д р у г о го н а й в ажн і шо го мо
менту в д о т е п е р ішн ій і сторії аме рик а н с ь ких укра ї нц і в. Д о т а к о г о, що
г л и б о ко з а в ажив на ц і лому н ашому н а р о дн ь ому жи т тю. Є ним на ро
дже ння — Укра ї нської Ідеї: По я ва в Дж е р з і Ситі під д а т ою 15. вересня
1893 року п е ршо го числа „ С в о б о д и" як п е ршо го укр а ї нс ь ко го на род
ного ча сопису в Америц і, а 22. лют о го 1894 ро ку основання в Шамо к ін
з а п омо г о в о - б р а т н ь ої орган і зац і ї, що т епер з в е т ь ся Укра ї нс ький На
родний Союз .
З ама н і фе с т у в а ла себе отся ідея т ому 50 рок ів на святі в памя ть
б а т ь ка кр аю — Юр ія Вашин г т она -— поша но в а нн ям аме рик а н с ь к о го
з в і з ди с т о го п р а п о ра і п о д я к ою за з ахист, а з а р а з ом і в і дданням поша
ни б а т ь к о ви укр а ї нс ь ко го народу, Та р а с о ви Ше вч енкови, та жо в т о-
б л а ки т ному укр а ї нс ь кому н а р о дн ь ому п р а п о р о в и. Д л я повної гармонії
в і дсп і вано ще аме рик анс ь кий гимн і чи не п е рший р аз на американс ь
кій землі — „Ще не вмерла Укра ї на ".
Та від н а родин цеї Ідеї до ц ь о го часу — минуло 50 д о в г их і т яжк их
рок ів д ля тих усіх, що б ажа ли ту Ідею, що вл а с тиво з р о д и л а сь в г оло
вах і с ерцях к і лькох ентуз і яст і в, з а д е ржа т и, п оши р и ти і по г либи т и. Бо
вправді була вже на поча т ку г а з ета, що мала ту Ідею пропо в і ду в а т и,
але вона була вл а с тиво без р е д а к т ор ів і з а с об ів на її вида в ання, а що
найг і рше, мало було читач і в. Була с творена ор г ан і з ац і я, але б ез люд ей,
що ро з ум і либ, що т а ку р і дну ор г ан і з ац ію т р е ба вс іми силами поп е р т и.
Була ор г ан і з ац і я, але, а це найг і рше, — без каси, без сол і дної фінан
сової опори. Була ор г ан і з ац і я, але без людей, що з на либ д і ло ф а х о во
вести. І тому, як в газеті так і в орг ан і з ац і ї, хто навинувся, а що сь
т р о хи ро з ум і в, той пома г а в.
І так ішло д о в г ими р о к ами з цілим нашим тутешн ім жи т т ям. ] ще
серед з а в з я т ої рел і г і йної й нац і ональної б о р о т ь б и, що з' їдала в еличе зну
силу енерг ії тих одиниць, що клали п і двалини п ід ор г ан і з ов ане укра
їнське жи т т я. А коли воно про те р о з б уд о вув ал ос ь, то т реба це з а в д я
чува ти сотням ось тих „ з в и ч а йни х" людей, що їх пр і з вища вже т епер
ма ло кому в і домі, але з яких т р у д ом і п о с в я т ою з в я з ані ось ті всі укра
їнські парох ії та церкви, як і г рома ди, народні доми, т ов а рис т в а, брат
ства, сестрицтва, клюби, що їх т епер ма ємо.
Де к ому з тих люд ей ми вже нав і ть с пр омо г ли сь памя тник поста
вити, і ншим т і льки „по сме р тну з г а д к у" помі стити, а д е я к их нав і ть мо
гила нев і дома, або ц і лком з а бу т а. Як от х о ч би мо г ила Сави Ча рн е ць-
к о го (на цвинтарі в Люї ставн, в Мон т а н і ), що то з а по в н яв „ С в о б о д у"
до в г ими р о к ами численними в і ршами та опов і даннями, а з яких в і яло
щир і с тю і г либо ким б ажанням пі днести наш нар ід на в ищий ща б е ль
і дейного й кул ь т урно го жи т т я. Свій власний н е крол ь о ґ, напис аний ним