Page 219 - ukr

Basic HTML Version

Вкінці д і жд а ли сь ми т о г о , що м а є мо вже сотки профе с і онал і с т і в, а
м о же й б і льше. А чи вони с по вняють ті наді ї, які на них п о к л а д а ли ті,
щ о їх в шк о ли п о с и л а л и? З с во го до с в і ду і знання скажу, що сповня­
ют ь т і льки в ви ї мко вих вип а дк а х:
Ви с т а рчи ть р о з г л я ну т и сь в списі в і домих нам укра ї нс ьких п р оф е­
с і онал і ст ів в Злуч ених Д е рж а в ах і Канаді й по г ляну ти на наше г рома д­
ське жи т т я, а в і др а зу з а в в ажимо, що профе с і он а л і с ти р і дко вибив а­
ют ь ся між нами на пров і дник і в. Яка цьому причин а?
В п е ршу чергу укра ї нські профе с і он а л і с ти в д о в о л яют ь ся пр ацею,
з в я з а н ою т і сно з ї хньою п р офе с і єю. Та р і вночасно мають до укра ї н­
с ь ко го з а г а лу претенс ію, що б він їх попир а в, з г і дно з кличем , ,свій до
с в о г о " . Що й вони з о б о в я з а ні т ому з а г а л о ви що сь д а ти, це ма ло хто
б е ре собі до серця. Що вони, на думку т о го з а г алу, повинні ставати в
пр о в о ді і дейної г р ома д с ь к ої р о б о т и, це т я жко їм іде до г оло ви. І це є
н а йб і л ьше наше недома г ання, коли мова про профе с і она л і с т і в. На мою
думку, профе с і она л і с ти є н ашою і нтел і генц і єю, нашим мо з к ом. І як
такі вони не можу ть в і д т я г а тись від а к т и в но с те в н ашому г р ома д с ь к о­
му жи т тю і в ід про в оду. Оч е видно, що ні хто не вима г ає від них, що б
вони з а н е д б у в а ли ось т а к им чином свої профе с і йні о б о в я з к и, а ц і лком
по с в я чу в а ли себе народн ій р обо т і . Але й не можна їм в і дпе кув а тись
в ід участи в г р ома д с ь к ому жи т тю. Бо коли наші люди п і дпи р ають сво­
їх л і кар і в, адвок а т і в, дентис т і в, аптик ар ів і т. п„ то не т і льки тому, що
вони д о б р і профе с і она л і с ти, але й тому, що вони над іют ь ся в ід „ с в о ї х"
на роднь ої р о б о т и. Отже д о б р і в з а ємини між г р ома д я н с т в ом і п р офе с і о­
нал і стами можу ть вл а с тиво н а й к р аще унорму в а т и сь на п і дставі с т арої
римс ької з а с а ди „даю, що б ти мені д а в " . Пра вда, може д е х то с к а з а ти,
що не хоче м іша тись „в пол і тику ", що б не р о б и ти собі воро г ів у сво їй
профе с і ї . Та ос т ає велике просв і тно - осв і тне поле прац і . Є й інші д і лян­
ки. По х о д имо з народу, що ще досі не д о б и в ся д е ржа в н ої с амос т і й­
но с т е , про який ще дос і пише т ь ся і г о в о р и т ь ся б а г а то непр а вди. Чи не
є о б о в я з к ом профе с і она л і с т ів оці непр а вди у с ув а ти? Чи і ми не може­
мо мати в і дчити по р і зних аме рик анс ь ких к люб ах про зма г ання укра ї н­
с ь ко го народу, про йо го і стор ію і к ул ь т уру? Чи не може мо й ми вде р­
жу в а ти конт а к ту з аме ри к а н с ь к ою пр е с ою і сво їми д о п и с а ми виясняти
р і зні укра ї нські п р о б л е ми?
Укра ї нські профе с і он а л і с ти з а н е д б а ли й чис то аме рик анс ь ке полі­
тичне поле. І тому не в і д г р ають ще досі по в ажн ішої ролі в американ­
с ь кому пол і т ичному жи т тю як члени парт і й, з о к р ема як члени Д е м о ­
кра тичної чи Р е пу б ли к а н с ь к ої Парт і ї. І тут треба, з б о ку укра ї нс ьких
профе с і она л і с т ів б і л ьшої а к т и в но с те і по с т і йно с т е, с ебто т о г о , щоб
не мі няти парт і ї при к ожних в иб о р а х. Пол і тичне жи т тя т еж прино си ть
к о р и с т и: ма т ер і яльні й моральн і, як і впливи, що можу ть п омо г ти і на­
шій акції д о п о м о ги укр а ї нс ь кому н а р о д о ви в Европі виби т и сь з неволі
й нужди.