Basic HTML Version
Нині с т а р а є т ь ся мо л о де покол і ння вляти ті прикме ти до з а г а л ь н о го
аме рик а н с ь к г оо к у л ь т у рно го русла, в в ажаючи це своїм куль т урним
в к л а дом в з а г а льне америк анс ьке жит т я! Роман Ла п і ка ви г оло сив ре
фе р ат на тему „На кл епи на укра ї нс ький ви з в ол ьний рух", по л ем і з уючи
з тими, що с т а р ают ь ся пр е д с т а в л я ти весь цей рух як якусь чужу інтри
гу, з о к р ема н імецько - нац і ст і вську. В дискус ії над тими на клепами,
п р е д л оже но докумен ти т а кої про ти - укр а ї нс ь кої пр оп а г а нди, с т в ерджу
ючи, що вона п о х о д и ть з комун і с тичних а бо к омун і з уючих дже р е л. І.
Р ом а н ишин о б г о в о рюв ав жу рн ал Л і ґ и, а лютенант Д а в ид Чме лик г ово
рив на т ему в і йс ькової к а р і є ри укра ї нс ької мо л о ді через с лужбу в аме
риканс ьк ій з бр ойн ій силі.
Д о но в о го у р я ду Л і ґи вв і йшли : . І в ан Роб е р т с, г оло в а, Гелен Слобо
д ян і Че с т ер Мон а с т ир с ь кий, заст. г олови, М. Прил уц ь кий, Анна Мару-
севич і Г. Ко в а д л о, секретар і, І Ли с о г і р, скарбник.
„Юкрейн і ен Ві кл і" з 14. вересня 1940, о б г о в о рюючи цей конгрес
Л і ґ и , з в е р т ає увагу, що мо л о дь останн іми р о к ами б і л ьше з а ня та , , пар
т і йною б о р о т ь б о ю" як тим, що б „д і йсно с ер і о з но с т авитись до жи т т є
вої пр о б л еми, як прис т о с ув а ти себе до аме рик а н с ь к о го о к р уже нн я ",
з а х о в уючи те цінне, що з в я з а не з її укра ї нс ьким по х о дже нн ям.
Д е в я т и й Конгрес Л і ґи в і дбувся в днях ЗО. і 31 . серпня та 1. ве
ресня 1941 року в місті Д і т р ой т і , в готелі Д і т р ой т - Л і л е нд. Де л е г а т ів
було 60 і к і лька сот г о с т ей. Осип Ґ у р с ь к ий і Іван Іванчук п р о в о д и ли на
р а д ами, а с е к р е т а рюв а ли: Мар ія Кос і Соф і я Ст о р ож.
Головна ува га конгре су була звернена, як пише „Юкр ейн і ен Ві кл і"
з 8. вересня 1941, на о б о р о ну у к р а ї н с ь к о го імені в Америці п е р ед ка-
люмн і я т о р с ь к ою а кц і єю комун і ст ів та і нших не - американс ьких еле
мент і в, що о ч е рнюють д емо к р а т и ч ний х а р а к т ер укр а ї нс ь ко го народу.
Р іше но і ндив і дуально й о р г а н і з о в а но п о б о рюв а ти цю ан т и - д емокр а-
тичну к ампан ію. Адв. Ми х а й ло Пі з нак в и г о л о с ив р ефе р ат на т ему
Америк анці ч ужи н е ц ь к о го п о х о дже н н я "; Ґ е н о в е фа З е п ко г о в о р и ла
про „Івана Фр анка як речника укра ї нс ької с в о б о ди і д емо к р а т і ї "; Ос ип
Ли с о г ір мав д о к л ад п. н. „Тр а диц і йна укра ї нс ька д емо к р а т і я ". В усіх
тих д о к л а д ах з і бр а но б а г а то ма т ер і ялу, що вик а з у є, я кими шл я х ами
с тупав укра ї нс ький нар ід на шл я ху до пос тупу і ви з вол ення.
Ред . Степан Шуме й ко пр едс т а вив видану На к л а дн ею Єйл ь с ь к о го
Ун і верситету І стор ію Ук р а ї ни" М. Гр уше в с ь к о г о, що в и к ли к а ло с е р ед
мо л о ді велике з ац і к а влення та одуше вл ення.
На бенкет і, що в і дбув ся в з г а д а н ому в ище готел і, було п о н ад 450
учасник і в, а на концерті понад тисяч. Концерт, що в і дбувся в Ча д с ей
Гайскул був в е лич а вий. Вис тупали два х о р и : Мо л о д е ч ий Хор Ню Й о р
ку і Ню Дж е р з і п ід п р о в о д ом Ст епана Ма ру с е вича і д і т р о й т с ь к ий х ор
„Тр емб і т а ", п ід д и р і ґ е н т у р ою Ст епана Лу ц ь к о г о. Як сол і стки вис тупа
ли т акі молоді сили: Мар ія Полиняк, Анна Тро с т янець к а, Д о л я Ст ефа-
нія і Галина Крис ько. Сольові танки викона ла Ол ь га Пас і чник.