Page 167 - ukr

Basic HTML Version

Ваша ціль шл я х о т н а. За неї ви не по т р е б у є те вс тида тис ь. Вона
теж не є н е - аме рик а н с ь кою. На вп а ки, дух, що ви йо го проявили» є
типово америк анс ький. Аме рика все с тояла за спра в едлив і с ть і за
в олю для всіх народ і в. Ідеали с в ободи, люд яно с ти і т е рпимо с ти є
з а г альн і . Ми тут, в Америц і, — всі ми — ма ємо г либ о ке бажання,
що б ці і деали пе р емо г ли в ц і лому світі,
З інших пр омо в ц ів з г а д а є мо за сенатора Д ж о з е фа Ґ о фф і , що
при г а д а в, що створення укра ї нської д е ржа ви було т еж і в плянах
Вилсона. Конгресмен Па т рик Дж. Бо л е нд з апе вняв, що адмі н і с трац ія
пр е з ид ента Ру з в е л та да с ть п і дд е ржку укра ї нцям й і ншим поне воле­
ним н а р о д ам в Европ і . Сена тор Френсиз Т. Малоні ка з ав, що б о р о т ь­
бу за с в о б о ду і не з алежн і с ть, яку з вели перші американц і, можна
пор і вня ти з б о р о т ь б ою за не з алежн і с т ь, що її веде т епер укра ї нс ький
нар і д. Конгресмен Дж. Г а р о лд Фланері з апо в і д а в, що хто в оює ме­
чем, в ід меча по гибне, та що світ в і дновит ь ся у с амо ви з на ч енню
народ і в. Вз ив ав мати віру, бо хоч нині св і тло волі вид а є т ь ся д уже
бл і доньке, то воно не з а г асне. Конгресмен Френсиз Е. Вол т ер наста­
вав, щоб ми не з а б у в а ли в Америці за ті принципи, за які б о р емо с ь.
Конгресмен Ад о лф Дж. Сабат жалув а в, що хоч йому п оща с т и л о ся
причинитися до од е ржа ння волі д е я к им на род ам, то не мав змо ги
причинитись д о признання волі Укра їні. З а я в и в, що укра ї нці це най­
б і льше льояльні американс ькі г р ома д я ни. Кон ґ ре сменка
Каролина
О ' Дей г о в о р и ла як р епр е з ент ант ка ж і ноц т ва і о с обис та пр е д с т а вниця
пані Ел е а нор Ру з в елт, д р ужини пр е з идент а. Дл я неї це є зовс ім при­
родне, що укра ї нські американц і, а вла с тиво американці у к р а ї н с ь к о го
по х о дже нн я, повинні с т а р а тися привернути своїй б а т ь к і вщині да вну
волю, с ебто, що б в і дновила сь укра ї нська р е с публика з 1918 року.
Го в о р и ли ще й інші конгре смени. А з референт і в, що були на про г р ам і,
то І. М. Кис елиця, г олова Л і ґи Укра ї нської Ка т олиц ь к ої Молод і , г о в о­
рив про те, ск і льки укра ї нці причинились до ма т е р і я л ь но го і куль­
т у рно го р о з в и т ку Аме рики; Мар ія С. Ґ а мб а ль г о в о рила про б о р о т ь­
бу Укра ї ни за д е ржа в ну не з алежн і с ть, п і дкр е с л яючи ,що вільна, со­
борна, д емо к р а т ична Укра ї на — це змі ст укр а ї нс ь ко го пит ання; ред.
Степан Шуме й ко г о в о р ив на тему „Наша д о п о м о га Укра ї н і ", з а з на-
чуючи, що пома г аючи Укра їні в Ев ропі в и б о р о ти не з алежн і с т ь, аме­
риканські укра їнці в и к а з ують пр о яв с пр а вжн ь о го американ і зму, бо
аме рик ан і зм опир а є т ь ся на принципах вол і ; д -р Лу ка Мишу та 'підніс
у р ефе р а ті „Укра їна, По л ьща і мирові д о г о в о р и ", що в інтересі мира,
та в інтересі самої таки По л ьщі , по л я ки повинні з ро з ум і т и, що не
з в ажаючи на те, що аме рик а н с ь кий нар ід сп і вчуває їх недолі й г о т ов
з р о б и ти все, щ о б їм помо г т и, то ніяк не може по т у р а ти поновн ій оку­
паці ї По л ьщею укра ї нських з еме л ь; Мир о с л ав Сі чинський г о в о р ив на
тему „Укра ї на, Ро с ія і Де мо к р а т і я ", в я к ому з а з на чив, що т р е ба в
Америці при г а ду в а ти ту і сторичну правду, що Укра ї на є в б о р о т ь бі
за самост і йн і сть її не т і льки в ід По л ьщі , але й в ід Рос і ї і Ні ме ччини;