Page 124 - ukr

Basic HTML Version

По с т а вмо поб іч себе нац і ональну св і домі сть Східної Укра ї ни сп ід
Рос і ї та Зах і дної Укра ї ни спід Австрі ї, то п о б а ч имо на г лядну р і зни­
цю в не корис ть Східної Укра ї ни, да рма, що З а х і дна Укра ї на ші с т ь с от
літ не мала власної д е ржа ви і не п е р ежи в а ла д о би г еро ї чної к о з а ч­
чини та її б о р о т ь би за волю. Галичина дв і ста літ п е р е б у в а ла д о вше
п ід пол ь с ь ким волод і нням. її з а н е п ад при кінці 18-го стол і ття, в часі
уп а д ку старої По л ьщі та в часі п р и х о ду но в о го а в с т р і йс ь ко го в оло­
діння, був куди г л и бший в ід уп а дку на східній Укра їні, а про те в
нац і ональн ій с в і домо с ти вона с к о рше і г либше в і дродил а с я.
Рос і я не ося гнула на сто в і дсотк ів свс їх намі р і в, б о укра ї нс ький
нар ід на сході Укра ї ни не з а гинув як нац і ональна о диниц я; він не
з а т р а т ив прикмет д у х о в о с ти сво їх предк і в. Він вид ав нав і ть Ше вч енка
та мно гих і нших про будник ів укра ї нс ько го нац і она л ьно го жи т т я, що
мали вплив на в і др одже ння ц і лого укр а ї нс ь ко го народу. Та пр о те
т а ки Ро с ія ося гнула частинно свої успі хи. З а нец і лих дві сотки літ
вона д о б у ла к і л ь к а кр а тно б і льші успі хи ніж По л ьща за ші с т ь сот літ.
Укра ї нська нац і ональна св і домі сть не стала там т ак з а г а л ь н ою як на
Зах і дн ій Укра їні, ані т а к ою дин ам і чною.
Ні де пр а вди д і ти, що т а ки частина укра ї нц ів помо г ла рос і йс ьким
б о л ьше в и к ам з а к р і пи т и ся д в а ц я ть пя ть літ т ому в Укра ї ні та поча ти
п р о д о вжу в а ти д і ло Пе тра Ве лико г о, хоч в н аших часах це д і є т ь ся
під і ншими клич ами та і ншими с по с о б ами. Ні де пр а вди д і ти, Ро с ія
п о т р а фи ла вщі пи ти якусь н е з ро з ум і лу сол і дарн і сть мі л і онів сх і дних
укра ї нц ів з Ро с і єю, не з в е р т аючи ува ги на с трашні гноблення та ма-
т ер і яльний визиск. Пол і тика Пе тра В. та йо го на сл і дник ів аж по ни-
н ішний день ур я т у в а ла Укра ї ну п о к ищо д я я Рос і ї, хоч у к р а ї н с ь к о го
н а р о ду як окр емої нац і ональної з б і рно ти не вд а ло ся мо с к а л ям ви­
нищи т и.
У к р а ї н а
о д н а
з н а й в а ж н і ш и х
п р о б л е м
н о в о ч а с н о ї
Е в р о п и
Ро с і йс ь ка р е в олюц ія 1917 року, у п а д ок Австрі ї, в і дродження та
у п а д ок Самос т і йної Укра ї нської Д е рж а ви по с т а вили справу Укра ї ни
на п е рше мі сце с еред н е р о з в я з а них проблем, новоча сної Ев р опи. По л ь­
ське панування над З а х і д н ою Укр а ї ною це було т і льки пол і тичне ін-
т е р м е ц ц о; т епер йде про основну справу, упо р я д к у в а ння Ев р о пи. Чи
з може укра ї нс ький нар ід д о б у ти зі себе т і льки волі та динам і ки, що б
стати паном на власній з емл і? Чи з л ожа т ь ся ще по цій війні пол і­
тичні обс т а вини так, що укра ї нський нар ід стане справжн ім с амос т і й­
ним г о с п о д а р ем на р ідній земл і, х о ч би нав і ть у д е ржа вн ім с оюз і з
кимсь д р у г им? Від в і дпов і ди на це — з а л ежа т име спок ій в Ев р оп і .
Буде Укра ї на далі поне в ол еною, то й надалі буде б у л ь к о т я чим к і тлом
но в оч а сної Ев р о п и.
Виз вольна б о р о т ь ба укр а ї нс ь ко го н а р о ду в pp. 1917—1920 це