27 липня, 2016

Чиї обличчя зображені на столичних пам’ятниках?

На пам’ятнику засновникам Києва у ролі Либіді зображено Галину Бородай. (Фото: „Спеціяльний коментар“)

У щоденному київському інформаційно-правовому журналі „Спеціяльний коментар“ редактор Альберт Цукренко дослідив, чиї обличчя зображені на столичних пам’ятниках.

Якщо художник хоче створити щось таке, в чому буде душа, він зображує того, кого найбільше любить.

До 1500-ої річниці Києва‚ на набережній Дніпра в Наводницькому парку‚ був встановлений пам’ятник засновникам міста (скульптор Василь Бородай і архітектор Микола Фещенко). Його композиція представлена у вигляді човна, на якому встановлені скульптури братів Кия, Щека, Хорива і їх сестри Либідь. У руках Кия натягнутий лук, а Щек і Хорив тримають списи. Либідь же стоїть на носі човна й дивиться в далечінь. У ролі Либіді зображено улюблену дочку скульптора В. Бородая Галину. Вона була живописцем і графіком, померла від невиліковної хвороби у молодому віці – в 31 рік.

Точно відомий також прототип дівчини, що стоїть на верхівці Монумента Незалежности – це відома у світі скульпторка Христина Катракіс, дочка автора скульптурного ансамблю Майдана Анатолія Куща. Монумент Незалежности споруджено в центрі Києва на честь 10-річчя незалежности України у 2001 році. На колоні стоїть статуя Оранти – дівчини в українському національному одязі, яка тримає в руках калинову гілку. Маса скульптури з литої бронзи – близько 20 тонн. Щоб ґарантувати безпеку монумента, в середині колони підвішений маятник вагою 1.5 тонни, який гасить коливання, коли вона піддається зовнішньому впливу. У середині колони є ґвинтові сходи.

На верхівці Монумента Незалежности – Христина Катракіс.

На верхівці Монумента Незалежности – Христина Катракіс.

Скульптор Назар Білик теж втілений в одному з відомих київських скульптурних творів. Мова йде про горельєфи на стінах Українського дому – колишнього музею Леніна‚ а тепер – одного з центрів ділового, громадсько-політичного, просвітницького та культурно-мистецького життя України. Горельєфи на фасаді виконав Валентин Борисенко – ректор Київського художнього інституту‚ дід Н. Білика. Сам Н. Білик розповів: „Батько з дідом більше року працювали над цими рельєфами, і як прототипи виступила вся наша сім’я: я, батько, мама, тітка. Себе він теж там зобразив. Я там зображений на руках у мами, а поруч – мій батько, скульптор Микола Білик“.

М. Білик народився 1953 року на Буковині‚ навчався у Вижниці та Львові‚ викладає у Київському державному інституті декоратив­но-вжиткового мистецтва. Мама Наталія Борисенко – художник по текстилю.

У Києві вважають, що скульптор В. Бородай, коли створював велетенську скульптуру „Батьківщина-Матір“, надав їй риси обличчя своєї дружини Лідії.

Інші вважають, що прообразом нібито слугувала колеґа В. Бородая скульпторка Галина Кальченко. Прототипом „Батьківщини-Матері“ називає себе також колишня киянка Ніна Данилейко, яка нині живе в Полтаві. Студенткою вона позувала Фрідові Сагоянові для його проєкту монумента. Ф. Сагоян разом зі ще чотирма скульпторами та архітекторами став співавтором фінального проєкту В. Бородая.

З цієї теми висловилися скульптори Валерій Швецов, Юрій Кисельов і Михайло Белень.

„Батьківщина-Матір“ має обличчя Лідії Бородай, або скульпторки Галини Кальченко, або киянки Ніни Даниленко.

„Батьківщина-Матір“ має обличчя Лідії Бородай, або скульпторки Галини Кальченко, або киянки Ніни Даниленко.

В. Швецов сказав: „Я вам так скажу: зробіть чийсь скульптурний портрет, а потім підніміть на таку висоту – і що ви побачите? Дві дірки в носі – і все!“. Ю. Кисельов пояснив: „Риси обличчя змінюють таким чином, щоб воно виглядало анатомічно правильним знизу і з великої відстані“. М. Белень сказав: „Портрет – це зовсім інший жанр, а тут ми говоримо про монументальний жанр“.

Коментарі закриті.