3 лютого, 2017

Mонографія присвячена пам’яті Михайлини Коцюбинської

КИЇВ. – У Національному музеї літератури України 12 січня презентували монографію доцента Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка Олега Рарицького „Партитури тексту і духу“ – дослідження художньо-документальної прози українських  шістдесятників. Монографія присвячена пам’яті Михайлини Коцюбинської.

Ведуча зустрічі, науковий співробітник музею Наталія Кучер нагадала, що 12 січня – це День українського політв’язня, котрий в Україні відзначають з 1975 року і ця традиція була запроваджена з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості режиму.

Поет-пісняр Володимир Самайда та співачка-бандуристка Надія Боянівська виконали колядку „Нова радість стала“. Разом з ними співали всі присутні.

О. Рарицький розповів, що його робота над книгою почалася ще на початку 1990-их років, коли в літературу почали повертатися імена, які стали зародком духу української літератури‚ і ця книга – лише невелика частка пошани тим інтелектуалам, які зберегли українську культуру.

Також автор розповів про концепцію та жанрове розмаїття книги‚ зокрема жанр усної доповіді, відмітив важливість осмислення листування шістдесятників, які через листи висловлювали свої естетичні засади та погляди.

Директор видавництва „Смолоскип“ Ростислав Семків відмітив велику кількість спогадів живих очевидців епохи, якими насичена книга‚ та відгукнувся про неї‚ як про „повернення до пам’яті, яке цілісно відтворює добу“.

Літературознавець, проф. Елеонора Соловей про книгу висловилася як про синетичну, аналітичну працю, яка написана з любов’ю, глибоким переживанням теми. За її враженням, для О. Рарицького ця книга є своєрідною місією та моральним обов’язком, так неначе автор постійно перебував під пильним поглядом і весь час складав іспит тим, кого він досліджував.

Письменник проф. Володимир Панченко проаналізував феномен художньо-документальної прози шістдесятників та поділився прикладами мемуарної прози шістдесятників, які справили на нього найбільше враження.

Промовляли науковий консультант книги, проф. Ніна Бернацька‚ літературознавець Олексій Сінченко‚ громадський діяч Богдан Горинь‚ поет-дисидент Микола Горбаль‚ проф. Михайло Наєнко‚ Ніла Підпала, журналістка-шістдесятниця Рита Довгань та заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко.

Коментарі закриті.