Здоров’я суспільства – у взаємній довірі

На межі між 2016 і 2017 роками Київський міжнародний інститут соціології способом опитування знову вивчав‚ яка гілка влади чи державна структура користується найбльшою довірою серед українських громадян. Про важливість цього питання зайве й говорити. Взаємна довіра в суспільстві – це ознака його морального здоров’я‚ політичної зрілости‚ запорука єдности і сили. За рівнем і якістю довіри можемо судити‚ як живе суспільство‚ що в ньому є рушієм розвитку‚ а що – гальмом. Отже‚ що показало згадане опитування?

Росія боїться поразки на Донбасі

Усі дні на початку лютого заповнила інформація про оновлення бойових дій біля міста Авдіївки на Донбасі‚ від яких страждає мирне населення‚ гинуть вояки з обох сторін. Унаслідок обстрілів бойовиками без світла, води і опалювання лишилися місцеві мешканці, для яких українська сторона почала розгортати пункти обігрівання. Авдіївка, розташована за 13 кілометрів від окупованого Донецька, за увесь час конфлікту на Донбасі недовго перебувала під владою бойовиків: українське військо визволило місто наприкінці липня 2014 року. А на початку 2016 року 16-ий батальйон 58-ої бриґади здобув Авдіївську промислову зону — відкрився простір для враження ворожої техніки на трасі Донецьк-Горлівка. Відтоді терористи з „ДНР“ намагаються захопити електростанції, теплостанції, водопостачання‚ щоб забезпечити себе важливими з економічної і соціяльної точок зору об’єктами.

Їхати з України чи не їхати…

В останні тижні засоби масової інфрмації в Україні активно обговорюють тему трудової еміґрації з країни і закордонного заробітчанства. Відомо‚ що ці процеси почалися відразу з розпадом СРСР і відновленням незалежної української держави‚ одначе‚ соціологи і політики стурбовані посиленням цих тенденцій‚ адже вони свідчать‚ що соціяльно-економічні проблеми‚ замість успішно вирішуватися‚ дедалі загострюються. Не дочекавшись поліпшення матеріяльних умов всередині країни‚ люди шукають їх поза кордонами. І їдуть найжиттєздатніші‚ певні‚ що зі своїм розумом‚ фаховістю чи вмілими руками дадуть собі ради. Цим сприяють розвиткові чужих суспільств.

Корупція – головне лихо України

Віце-президент США Джо Байден 16 січня закликав українців зосередитися на боротьбі з корупцією, оскільки Кремль роками використовує корупцію для тиску на Україну. На сьогодні рівень корумпованости державних органів та громадян досяг критичної для існування держави поширености. Випадки хабарництва, розкрадання, шахрайства, вимагання, зловживання, конфлікту інтересів, кумівства, домагання прийняття неправомірних рішень – стали повсюдними явищами. Корупція стала ключовою перепоною на шляху розвитку України. Вона однаково неґативно впливає як на зрив внутрішніх реформ, так і на поступове зменшення міжнародної підтримки України.

„Екватор“ Петра Порошенка

Президент України Петро Порошенко переступив умовну межу своєї п’ятирічної каденції. За ці два з половиною роки в країні багато чого змінилося‚ особливо на тлі виняткових обставин кінця 2013 і початку 2014 років. Революція Гідности змела антиукраїнську владу „реґіоналів“‚ але викликала ненависть з боку путінського режиму‚ для якого українська демократія – це як червона плахта для бика. Цілком у дусі своєї імперської ненаситности‚ Росія анексувала український Крим‚ розпалила війну на Донбасі‚ спрямувала „п’яту колону“ і аґентуру на дестабілізування політичної й економічної ситуації в Україні‚ встромила свої чортячі пальці у кожну шпарину европейської дійсности‚ намагаючись розбити єдність Европейського Союзу і весь світ перевернути з ніг на голову. В цих страшних умовах яке найголовніше завдання стояло перед П.

Пам’ятаймо трагедію Великого терору

22 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову „Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році“‚ у якій зокрема передбачено відзначення на державному рівні 5 серпня 2017 року 80 роковин з дня початку Великого терору в Україні. Великий терор — найменування періоду 1937-1938 років в історії СРСР, коли сталінські репресії були доведені до максимуму своєї інтенсивности. „Великий терор“ отримав назву за книжкою Роберта Конквеста „Великий терор: сталінські чистки 30-х років“. Масові акції залишались державною таємницею. Лише після краху СРСР та відкриття доступу до секретних архівів стало можливо охопити розмах та глибину Великого терору.

Добрі новини з України

Добрі новини стосуються тієї грані загальносуспільного  життя‚ котра для національно свідомого українства є вкрай важливим показником внутрішнього розвитку незалежної української держави‚ – вивільнення‚ нехай ще  неповного‚ з-під русифікаіцйного тиску. Повільно‚ але неухильно Україна все у більшій мірі стає українською і передусім – за вживанням в усіх сферах буття рідної мови. Наприкінці минулого року соціологи всеукраїнського Центру Разумкова здійснили в усіх реґіонах країни‚ окрім окупованих територій‚ дослідження на цю надчутливу тему. Його результати дозволяють говорити про істотний поступ нашого народу в національному самоусвідомленні. Отже‚ українську мову вважають рідною 69 відс.

Не межі двох років

Закінчується 2016 рік‚ починається 2017-ий. За звичаєм‚ ми озираємося на пережите і чекаємо добрих зрушень у майбутньому. Рік‚ що минає‚ був важким для України. На Донбасі тривали бойові дії із застосуванням важких озброєнь‚ гинули люди. Водночас санкції Заходу проти Росії, участь Росії у військовому конфлікті в Сирії поряд з посиленням Збройних Сил України утримували Росію від посилення військової аґресії.

Україно‚ бережи дітей!

Українські засоби масової інформації розповсюдили вістку‚ в яку тяжко повірити: у Києві молода мати залишила двох своїх маленьких дітей‚ дворічного Данилка і трирічну Ганнусю‚ самих у мешканні‚ зачинивши двері ззовні‚ щоб вони не змогли вийти. Повернулася аж через дев’ять днів‚ коли хлопчик вже помер від голоду‚ а дівчинку тепер намагаються врятувати лікарі. Як таке могло статися в наш час? Як таке могло статися в Україні‚ де слово „голод“ є для національної пам’яті вічною засторогою: ніколи більше! Як таке могло статися у великому місті‚ в столиці‚ а не десь у лісі чи в пустелі?

Число політв’язнів в Росії зростає

Список українських політв’язнів у Російській Федерації та в Криму налічує 45 осіб. За рік кількість політв’язнів в Росії подвоїлася. Правозахисники опублікували два списки політв’язнів: список людей, позбавлених волі, бо вони мали відмінне від православ’я віросповідання, і список всіх інших політв’язнів. До першого списку потрапили кримські татари. До другого внесені інші громадяни України, які утримуються або засуджені в Росії.