Проф. Іван Лучечко. (Фото: архів „Свободи“)

Іван Лучечко став благодійником свого села

Я хочу розповісти про свого односельчана, а тепер жителя США Івана Лучечка. Він народився 22 жовтня 1928 року в селі Горуцьке (тепер – Гірське) Миколаївського району‚ що на Львівщині. Своє навчання у сільській школі розпочав ще за польської окупації, а п’яту клясу вже закінчив за російсько-більшовицької влади. У 1941-1944 роках навчався у Стрийській гімназії. Батьки Михайло і Марія сприяли навчанню свого єдиного сина.

Олександер Барвінський

До 90-річчя смерти Олександра Барвінського

Говорити про Олександра Барвінського, це означає знайомити читачів з унікальним феноменом в якому зосереджувалися багато непересічних талантів, які мають вагоме значення на розвиток української культури. Почато все частіше говорити про значення вченого і передового діяча О. Барвінського. Львівська обласна адміністрація проголосила 1997 рік „роком О. Барвінського“, Наукове Товариство ім.

Любомир-Роман Винар

Любомирові Винарові виповнилося 85 років

У січні цього року виповнилося 85 років Любомирові-Романові Винарові – видатному українському історикові, що відзначився значною кількістю різноплянових наукових праць, став засновником і понад 50 років беззмінним редактором наукового журналу „Український історик”, ініціятором та співзасновником Українського історичного товариства. Л. Винар народився 2 січня 1932 року у Львові, де провів своє раннє дитинство. Його батько Іван Винар був директором приватної дівочої гімназії ім. Кокорудзів Українського педагогічного товариства „Рідна школа”.

Леґенда українського мовознавства

Світлій пам’яті закарпатського філолога Павла Чучки

Лише рік і кілька місяців не дожив відомий закарпатський мовознавець Павло Чучка до свого 90-річчя. Все життя він був у русі, йому завжди бракувало часу. І навіть останні свої дні проводив у роботі над словником. На цей раз вже третім – „Словник українських говорів Ужгородщини“. Попередні два словники були вагомим досягненням не тільки в українському, але й загальнослов’янському мовознавстві.

Аполінарій Осадца

Аполінарій Осадца завжди був українцем

До 100-річчя від дня народження мистця

12 листопада 1916 року, в селі Волощина, що на Бережанщині, у родині Докії та Корнелія Осадців народився Аполінарій Осадца. Ім’я його прадіда вписане на іконостасі місцевої церкви, як її провізора. А його дід, війт Іван Осадца, заохотив односельців до будівництва водогону до селянських садиб і встиг охопити ним половину села. Про нього навіть писала преса в діяспорі. Батько К.

Михайло Грушевський. 1908 рік.

150-річчя від дня народження Михайла Грушевського

„Рефлектуючи отак над значенням і цінністю науки в обличчі вічности, яка невідхильно зближається до мене, заповітую вам: Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею і своїм знанням будьте її служителями. Здвигайте храми науки, вогнища духовної сили Церкви і Народу, пам’ятайте що немислиме повне життя Церкви і Народу без рідної науки. Наука – це їхнє дихання жизні… Пам’ятайте, що народ, який не знає або загубив знання свого минулого з його духовими скарбами, вмирає і зникає з лиця землі. Рідна наука окрилює народ до лету на вершини зрілого народу серед народів світу“.

Йосиф Сірка – автор мудрих і щирих слів

(До 80-річчя від дня народження)

Цього року у Львові вийшла друком вже сьома публіцистична збірка відомого українознавця Йосифа Сірки з Канади, яка так і називається „Актуально-7“. Тут вміщені статті автора за 2015-2016 рік. Публіцистика попередніх років друкувалася у минулих збірниках „Актуально“, які почали виходити з 2007 року. „Щирі слова” – так колись називалася авторська програма Й. Сірки на Пряшівському радіо.

Микола Неврлий

Микола Неврлий відзначив 100-річчя

КИЇВ. – 15 листопада виповнилося 100 років знаменитому чеському і словацькому дослідникові української літератури Миколі Неврлому. Ця дата не лише викликає радість та повагу, але й перетворює М. Неврлого справжнього патріярха нашого літературознавства та українознавства. М.

1926 рік. Христя Колесса з родиною (сидять зліва): сестра Любка, батько д-р Олександр i мати Ольга Колесси.

Чарівний звук її гри залишився в серцях шанувальникiв 

Христя Колесса (1915-1978)

Найвища мiсiя музичного мистецтва – це передання багатогранности людських емоцiй, переживань, динамiки життя. Силу впливу музики на нашу свідомiсть, як i пiдсвідомiсть, переоцінити важко. Звук як первинний, найвагомiший елемент музики здiбний віддзеркалити й передати безконечну гаму людських почуттiв. Одним з небагатьох інструментів, спроможних унiкально уподiбнитися до людского голосу, є вiольончеля. Та не кожному віольончелістові вдається осягнути вершин такого звуковидобування, адже навчитися ньому можна лише частково – найбільшу ролю у видобуванні краси звуку відграє талант.

Ярослав Геляс

Корифей української сцени

Театрові Закарпаття нівроку пощастило, адже тут працювали великі майстри української сцени: Микола Садовський, Гнат Ігнатович, Ярослав Геляс…

З нагоди 100-літнього ювілею Я. Геляса в Ужгороді 23 листопада відкрили меморіяльну дошку на будівлі обласного театру ляльок, де колись розташовувався Закарпатський музично-драматичний театр, в якому ювіляр працював головним режисером. Народився Ярослав Томович Геляс 21 листопада 1916 року в селі Терпилівка Підволочиського району на Тернопільщині. Селянська родина, в якій зростало семеро дітей, була напрочуд творчою: тут всі співали і малювали. У 1934 році до села завітав мандрівний театр.