„Просимо пробачити кривди, заподіяні нашим братам-українцям польськими руками“

Польські політики, журналісти і громадські діячі відповіли на лист українців, в якому йдеться про взаємне прощення злочинів часів Другої світової війни. Лист є відповіддю на звернення Президентів України Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка, єрархів Українських Церков, громадських діячів до польського суспільства із проханням пробачити українські провини перед поляками. Пропонуємо Вашій увазі польський лист-відповідь (без скорочень). Брати українці, у 1894 році, під час з’їзду польських та українських літераторів й журналістів у Львові, поет, письменник та мислитель Іван Франко сказав: „На цілу Слов’янщину немає двох таких народів, котрі б у політичній та духовній площині так міцно зрослися із собою, так численні мали взаємні зв’язки, проте, незважаючи на це, так сторонилися один одного, як поляки та українці“. З часом, на наше спільне нещастя, відстороненість замінили ненависть й націоналізм, а також їхній гіркий плід — злочин — який спільно пережили поляки та українці на Волині та східній Галичині, на Холмщині, і Бещадах та на Перемишльській землі.

Владика Борис Ґудзяк під час вручення нагороди Яна Новака-Єзьоранського. (Фото: Kорнелія Гловацька-Вольф)

Президент УКУ отримав нагороду Яна Новака-Єзьоранського

ВРОЦЛАВ, Польща. – 4 червня в приміщенні Національної бібліотеки ім. Оссолінських відбулося вручення нагороди Яна Новака-Єзьоранського – політика, журналіста, леґендарного „зв’язкового“ під час Другої світової війни, одного з найвідоміших діячів польської діяспори. Цьогорічним лавреатом за великий вклад в творення незалежної, суверенної та европейської України як спільноти вільних людей став Єпископ Паризької єпархії св. Володимира Великого Української Греко-Католицької Церкви, президент Українського Католицького Університету (УКУ) Борис Ґудзяк.

bashe-slovo

Український тижневик у Польщі відзначає 60-ліття 

Український тижневик „Наше Слово“ з’явився у Польщі на хвилі так званої політичної відлиги середини 1950-их років останнім з часописів, призначених для національних меншин. Перше число вийшло з друку 15 червня 1956 року, тобто напередодні установчого з’їзду Українського Суспільно-Культурного Товариства (УСКТ). Після утворення УСКТ газета стала пресовим органом цієї організації. До жовтня 1956 року вона виходила двічі на місяць, відтак щотижня. Першим головним редактором був призначений Микола Щирба (1956-1958 роки) – діяч міжвоєнного періоду Комуністичної партії Західної України.

Хор в селі Улючі. (Фото з родинного архіву)

Військо спалило моє рідне село Улюч

70 років тому польське військо спалило моє рідне село Улюч. Наша родина Шляхтичів і Куликів жила до виселення в цьому селі  над Сяном. Улюч був дуже великим селом. У ньому було майже 400 хат, в яких, бувало, що жили й дві родини. Улюч вздовж ріки Сян тягнувся на кілька кілометрів.

Перша докторська дисертація про ОУН

Від часу постання ОУН про її історію та діяльність опубліковано багато праць. Більшість з них мають ознаки тенденційноси й висвітлюють окремі події з точки зору однієї чи другої ОУН після розколу організації у 1940 році. Відсутня будь-яка дослідницька праця про діяльність обох ОУН у повоєнних роках – ОУН під проводом полк. Андрія Мельника та ОУН на чолі зі Степаном Бандерою. Зате є багато публікацій про боротьбу і діяльність УПА.