У енциклопедії – все про Шевченка
Євген Цимбалюк
„Шевченківська енциклопедія“ в шести томах. (Фото: Євген Цимбалюк)
РІВНЕ. – 13 лютого відбулася презентація „Шевченківської енциклопедії“ в шести томах, яка стала вінцем титанічної праці Інституту літератури ім. Тараса Шевченка Національної Академії Наук України, сотень шевченкознавців України та з-за кордону. Багатотомник містить 6,300 статтей, майже стільки ж ілюстрацій. Загальний обсяг – 5,360 сторінок. Тираж – 2,000 примірників.
Представляючи нове видання, голова редакційної ради „Шевченківської енциклопедії“, директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка, академік Микола Жулинський, котрий прибув в Рівне разом з групою науковців, авторів енциклопедії, зізнався, зокрема, що очікує від цієї видавничої серії чималий відголос, бо вона потрібна не тільки науковцям, викладачам, студентам, учителям та учням, а й кожному, хто має прихильність до Т. Шевченка та України.
Особливо складним було підготування статтей, присвячених малярській спадщині Т. Шевченка: відомо понад 800 різних творів – від невеликих малюнків та автопортретів до повноцінних полотен. І при цьому всьому Т. Шевченко як художник залишається ще недооціненим.
У Переяславі вшанували Кобзаря
Ольга Шкира, Тетяна Деркач
Учасники шевченківських свят (зліва): художник Юрій Шкарупін, директорка бібліотеки Ольга Шкира, Микола Лисенко, керівник Центру шевченкознавства Олена Кулик.
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, Київська область. – Тарас Шевченко приїздив у Переяслав чотири рази: влітку і восени 1845 року і двічі в 1859 році. Саме в Переяславі написаний його „Заповіт“.
У 2015 році Переяславщина відзначила 170-річчя з часу написання „Заповіту“ 25 грудня 1845 року в будинку Андрія Козачковського. 19 листопада в державному педагогічному університеті ім. Григорія Сковороди було проведено круглий стіл „Переяславська осінь Кобзаря“.
Відбулася презентація другого видання книги праправнука поета по лінії брата Йосипа, краєзнавця Миколи Лисенка „Коріння Шевченкового роду“, видання якої фінансували канадські громадські фундації „Школа української спадщини імені Юрія Липи“, Українська спілка образотворчих мистців Канади та міжнародна громадська організація „Четверта хвиля“.
З доповідями та розвідками виступили науковці, музейні працівники, студенти філологічного факультету університету. У бібліотеці університету відкрилися виставки „Шевченкова світлиця“, мистецьких творів студентів, переяславських майстрів та художників.
Валентин Мохначов, журналіст Українського національного радіо, автор програми „Родом з України“ підготував радіорозповідь про дослідження М. Лисенка.
10 грудня в університеті відбувся круглий стіл „Не забудьте пом’янути“ з участю науковців, істориків, громадських діячів, краєзнавців та шевченкознавців Київщини, Черкащини та Полтавщини, а в районному Будинку культури було проведене літературно-мистецьке свято, на якому відбулося нагородження переможців XIII міського конкурсу творчої спадщини Т. Шевченка у жанрах образотворчого, декоративно-прикладного і музичного мистецтва, художнього слова, учасниками якого були учні та студенти.
25 грудня в Музеї „Заповіту“ Національного історико-етнографічного заповідника „Переяслав“, розташованому в колишньому будинку А. Козачковського, відбувся літературний вечір, на якому звучали рядки „Заповіту“ чотирма мовами світу, а також інші твори поета.
У музеї були проведені театралізовані екскурсії, виставка робіт учнів дитячої художньої школи, протягом грудня експонувалася колекція картин циклу „Шевченкіяна“ Івана Марчука.
Полтавці вишивали Шевченка
Анатолій Сазанський
Вишивка Надії Савели у бібліотеці.
ПОЛТАВА. – До весняних Шевченківських свят проведено конкурс майстрів народної вишивки на відтворення образу Тараса Шевченка. Ініціятором стала редакція часопису „Коло“.
На конкурс було надіслано багато робіт з усіх куточків Полтавського краю. Від миргородської Діяспорної бібліотеки ім. Галини Король у ньому взяла участь вишивка видатної народної майстрині-вишивальниці Надії Савели. Ориґінал вона подарувала бібліотеці.
Присуджено Національні премії
КИЇВ. – 12 лютого члени комітету Національної премії України ім. Тараса Шевченка після таємного голосування назвали кращих мистців, які стали цьогорічними лавреатами найвищої творчої відзнаки України: Левко Лук’яненко за твори у 13 томах, Раду Поклітару (балетмайстер) за балет-триптих „Перехрестя“ та інші балети, Анжеліна Швачка за виконання провідних партій в оперних виставах та популяризацію української музичної спадщини, Михайло Гуйда за цикл живописних творів „В єдиному просторі“, Олег Сенцов (режисер) за фільми „Гамер“ та „Носоріг“ (незакінчена робота). Офіційно список лавреатів оголосять після підписання указу Президента України, а вручення премій плянується провести до дня народження Кобзаря. („День“)