Напередодні інавґурації Дональда Трампа на посаді Президента США головний редактор „Columbia Journalism Review“ Кайл Повп 18 січня опублікував від імени всіх журналістів, які будуть висвітлювати діяльність адміністрації, відкритого листа, в якому розставив „крапки над i“ у стосунках між новим президентом, його адміністрацією і журналістами.
Днями Д. Трамп доручив своєму секретареві закрити „новинне бюро“ у Білому Домі, склав список засобів масової інформації (ЗМІ), яким забороняє про себе писати, і взявся лобіювати ширше судове трактування поняття „наклеп“ у суді. Також він спілкується з виборцями безпосередньо через Twitter, де нікому спростувати брехню або некоректний фактаж. Це й обурило журналістів.
У заяві К. Повп підкреслив, що відкритість Білого Дому для преси — конституційна вимога в США, але навіть якщо Д. Трамп не пускатиме журналістів на брифінґи і прес-заходи, вони знайдуть альтернативні джерела інформації. Уточнив, що журналіст і редактор самі вирішують, скільки хвилин чи скільки знаків присвятити темі або цитуванню доповідача.
Така заява провідних американських журналістів швидко викликала нечуваний світовий резонанс, і вкотре показала готовність медіясередовища консолідуватися у важливих смислових питаннях.
А ще стала серйозною лекцією для українських медійників. Адже американці показали, що вміють арґументовано, чітко і конктерно викладати свою позицію, навіть у розмові з найвпливовішою людиною світу вибудовувати і вимагати прийнятні „правила гри“, апелювати до професійних стандартів та принципів, а не емоційно кричати про утиски свободи слова. Вони консолідуються довкола концептуальних смислових плятформ, а не інтересів вузького прошарку. І це — ключова відмінність американських колеґ від українських.
Лише один факт — 2016 рік завершився в Україні без прес-конференції Президента Петра Порошенка. Питання про те, чому цього не було навіть не озвучили в українських ЗМІ, не кажучи вже про готовність вимагати відкритої звітности та цивілізованого діялогу з Адмінстрацією Президента.
Відкритий лист до Трампа від американської журналістської спільноти
Шановний пане обраний президенте!
У ці останні дні перед Вашим вступом на посаду, ми подумали, що було б корисно роз’яснити, на які відносини між Вашою адміністрацією і американською журналістською спільнотою ми очікуємо. Ви не здивуєтеся, коли почуєте, що ми очікуємо, що ці відносини будуть напруженими.
В останні кілька днів з’явилися повідомлення, що ваш прес-секретар подумує виселити бюра новинних ЗМІ з Білого Дому, і ці повідомлення є лише останнім за часом елементом поведінки, яка не змінювалася протягом усієї кампанії: Ви заборонили деяким новинним ЗМІ висвітлювати Вас. Ви почали писати на Twitter, щоб знущатися з окремих журналістів і погрожувати їм, а також закликали Ваших прихильників робити те ж саме. Ви виступаєте за менш чіткі закони про наклеп і погрожували численними судовими позовами, але не подали жодного. Ви уникали зустрічей із пресою‚ коли тільки могли і зневажали норми щодо репортерів і реґулярних прес-конференцій. Ви висміювали репортера, який написав щось‚ що Вам не сподобалося, тому що він має інвалідність.
Все це, звичайно ж, Ваш вибір, і, таким чином, Ваше право. Хоча Конституція захищає свободу преси, вона не диктує, як президент повинен її дотримуватися; реґулярні прес-конференції не закріплені в цьому документі. Але хоча Ви й маєте повне право встановлювати свої правила для взаємодії з пресою, у нас так само є деякі власні правила. Зрештою, це наш етерний час і наші шпальти, на які Ви хочете впливати. Ми, а не Ви, вирішуємо, як краще служити нашим читачам, слухачам і глядачам. Тому просимо розглядати нижченаведені рядки як довідку про те, чого очікувати від нас протягом наступних чотирьох років.
Ми хотіли б мати доступ до Вас, але це не має вирішального значення для нас. Ви можете вирішити, що надання журналістам доступу до Вашої адміністрації ніяк не поліпшить Ваше становище. Ми вважаємо, що це було б помилкою з Вашого боку, але знову ж таки, це Ваш вибір. Ми дуже добре вміємо знаходити альтернативні способи отримання інформації; більше того, серед кращих висвітлювачів цієї виборчої кампанії були ті новинні ЗМІ, які Ви не допускали на Ваші мітинґи. Нам не подобається, коли нам не дають до чогось доступу, але ми любимо такі складні завдання.
Правила, включно з тим, яке стосується анонімних висловлювань, встановлюються нами, а не Вами. Ми можемо погодитися поговорити з деякими з ваших чиновників на умовах анонімности, а можемо й не погодитися. Ми можемо прийти на анонімні брифінґи або світські заходи, а можемо і пропустити їх. Це наш вибір. Якщо ви думаєте, що журналісти, які не згодні з правилами і не отримують доступу, не зможуть через це здобути інформацію, дивіться вище.
Ми вирішуємо, скільки етерного часу дати Вашим представникам і аґітаторам. Ми прагнутимемо подати Вашу точку зору, навіть якщо Ви прагнутимете закрити нам доступ. Але це не означає, що ми маємо віддати наш етер або наші шпальти людям, які систематично спотворюють або викривлюють істину. Ми виявимо їх, якщо вони це зроблять, і ми залишаємо за собою право, у надзвичайніших випадках, заборонили їх на своїх плятформах. Ми віримо в існування об’єктивної правди і ми вимагатимемо дотримуватися її. Якщо ви чи ваші представники казатимуть чи писатимуть щось демонстративно невірне, ми наголошуватимемо на цьому знову і знову. Факти – це те, що ми робимо, і ми не зобов’язані повторювати невірні твердження, якщо ви чи хтось з вашої команди каже, що певний факт є достатньо цікавою новиною, а насправді вона не проходить перевірку на достовірність. Обидва аспекти необхідно ретельно зважувати.
Ми звертатимемо особливу увагу на діяльність уряду. Ви і ваші працівники сидите в Білому Домі, але ж американський уряд більш широкий. Ми розішлемо репортерів у всі гілки уряду, посадимо їх у ваших аґенціях, щоб спостерігати за бюрократами. В результаті, поки ви намагатиметеся контролювати, що виходить з Західного крила, ми висвітлюватимемо те, як ваша політика впроваджується в життя.
Ми встановимо для себе ще вищі стандарти роботи, ніж будь-коли раніше. Ми вдячні вам за те, що звернули увагу на таку серйозну і поширену проблему недовіри політичного спектру до ЗМІ. Ваша кампанія була спрямована на це і стала для нас спонукальним дзвіночком до пробудження. Ми повинні повернути собі довіру. І ми робитимемо це, готуючи точні й безстрашні репортажі, визнаючи свої помилки і дотримуючись найсуворіших етичних стандартів, які самі собі встановили.
Ми працюватимемо разом. Ви спробували нас розділити і використали конкуруючі ролики для того, щоб спричинити сварки всередині сімей. Ці дні минули. Тепер ми визнаємо, що для того, щоб висвітлювати новини про вас, нам необхідно працювати разом і допомагати одне одному, як тільки з’являється можливість. Тож, якщо ви накричите на репортера чи проіґноруєте його за те, що сказав щось, що вам не сподобалося, матимете справу з об’єднаним фронтом. Ми працюватимемо разом над статтями, якщо в цьому буде потреба, і дбатимемо про те, щоб світ почув це, коли наші колеґи висвітлюватимуть щось важливе. Звичайно, між нами й надалі виникатимуть розбрати, або навіть важливі дебати про етику, смак чи справедливий коментар. Але починати і закінчувати ці дебати будемо ми.
Ми граємо у довгу гру. При найкращому сценарії, ви пропрацюєте на цій посаді вісім років. Ми існуємо з часів заснування республіки, і наша роля у цій великій демократії ратифікувалася і зміцнювалася знову, і знову, і знову. Ви змусили нас наново обдумати відповіді на найосновніші запитання – хто ми і для чого ми тут. І за це ми вам дуже вдячні. Насолоджуйтеся своєю інавґурацією.
Прес-корпус