Зустріч G20 почалася суперечкою
ГАНҐДЖОВ. Китай. — Вершинна зустріч країн з найбільшими економіями, знаних як G20, розпочалася суперечкою 3 вересня. Після приземлення літака Президента США Барака Обами в Ганґджов‚ у східньому Китаї, його дорадник з національної безпеки Сузен Райс обійшла шнур‚ який відгороджував репортерів. Китайський урядовець сердито намагався затримати її і гостро говорив до неї‚ аж поки аґент Служби безпеки США не перебив суперечку і попровадив С. Райс до президентської групи. Репортери не змогли почути відповіді С. Райс. Той самий урядовець відтак сердито звернувся до помічника преси з Білого Дому, котрий вказував репортерам‚ де стояти, словами: „Це наша країна. Це наше летовище”. Міністерство закордоннних справ Китаю та Білий Дім не мали коментарів про цей інцидент, який вказує‚ як строго Комуністична партія старається втримати контролю над засобами масової інформації. Нормально метушливе місто Ганґджов було опустіле, хоч має 9 млн. населення. В минулому Б. Обама підносив питання свободи преси під час візит до країни, а С. Райс зустрічалася з китайськими дисидентами під час своєї поїздки в липні. („Reuters”)
Польща посилює ракетну оборону
ВАРШАВА. — Польський уряд оголосив‚ що він закупить від американського війська модерну повітряно-ракетну оборонну систему „Patriot” у відповідь до заплянованого розміщення Москвою ядерних ракет в Калінінґраді на Балтійському морі. П’ять інших країн НАТО вже мають цю систему, але жодна не є так далеко на схід‚ як Польща, і жодна не є так близько до Калінінґраду, де знаходиться російська військова техніка. Міністер оборони Польщі Антоній Мацєревич сказав 6 вересня‚ що його країна плянує закупити вісім ракетних батарей. Аналітики вважають‚ що це коштуватиме 5.6 млрд. дол. Хоч представник Росії заявив‚ що розміщення такої оборонної мережі створює загрозу Росії, Кремль створив свою власну стіну оборонних систем‚ які тягнуться від Сирії до фінляндського кордону. Це включає систему S-400, яку Москва розмістила минулого місяця в Криму і яка має засяг до 250 миль. Інститут дослідження війни минулого місяця написав, що система S-400 може „перешкоджати спроможності США боронити своїх союзників з НАТО, підриваючи спроможність Військово-повітряних сил США дістатися до зони конфлікту під час кризи”. („Foreign Policy Magazine”)
Думають про відновлення призову
БЕРЛІН. – Обов’язковий призов до війська скасовано 1996 року у Франції, а відтак в Італії, Швеції та Німеччині. Одначе, після терористичних атак впродовж останнього року багато европейців міняють свою думку. Тепер 80 відс. французів і 70 відс. шведів підтримують ідею обов’язкового призову на військову службу. При кінці серпня шведська преса писала‚ що уряд розглядає можливість відновлення призову в 2019 році. Країни в околиці Балтійського моря побоюються російського нападу. Німеччина скасувала обов’язковий призов у 2011 році. Але російська анексія Криму та брак задовільного числа молодих добровольців приневолюють німців переглянути це питання. У 2015 році під час навчань НАТО, війська Німеччини викликали висміювання‚ бо були так слабо озброєні‚ що мусіли вживати мітли замість кулеметів. Виникає питання‚ як Німеччна та інші країни пристосуються до сотні тисяч нових рекрутів‚ коли вони не можуть озброїти свої теперішні збройні сили. („The Washington Post”)
Збройні Сили США дістануть підвишку
ВАШІНҐТОН. — Президент Барак Обама оголосив 31 серпня‚ що члени американських Збройних Сил дістануть підвишку платні на 1.6 відс. на наступний рік. Це є вище‚ ніж 1 відс.‚ який одержать цивільні працівники федерального уряду, але нижче‚ ніж 2.1 відс.‚ які приписані теперішнім законом. Це вже четвертий рік підряд військовослужбовці США отримують підвишку нижче зростання платні в приватному секторі. („www.military.com”)
Уряд використовує допомогу споживачам
НЮ-ЙОРК. — Газета „Вол Стріт Джорнал” 28 серпня надрукувала статтю про те‚ як уряд карає банки за зловживання, а відтак під покришкою „допомога споживачам” передає десятки мільйонів долярів ліберальним політичним групам. Спеціяльна робоча група федеральних і стейтових урядовців, „Residential Mortgage-Backed Securities Working Group” була створена 2012 року. Разом з Департаментом справедливости вони зібрали мільярди долярів від кожного великого американського банку за різні „зловживання”. Згідно з законом, банки мусіли передати урядові понад 11 млрд. дол., які мали бути спрямовані на „допомогу споживачам”. Одначе, поважна частина цих грошей є призначена приватним неприбутковим організаціям‚ схваленим федеральним урядом. Деякі з цих організацій є відносно неполітичними, але багато з них є ліберальними, які під покришкою „соціяльної справедливости” підтримують політику Президента Барака Обами та інших демократів. Ці організації також мають право розподіляти гроші іншим організаціям. („The Wall Street Journal”)
Говорити про інвазію є злочином
МОСКВА. – Верховний Суд Росії 1 вересня підтримав вирок проти Володимира Лузґіна‚ який написав у своїм блозі про спільний напад нацистської Німеччини та СРСР на Польщу у вересні 1939 року. В. Лузґін написав про це одним реченням у своїй статті „15 фактів про бандерівців, або про що мовчить Кремль”. У липні Пермський суд присудив йому штраф в сумі 200 тис. рублів (3,087 дол.) за фальшиве звітування про дії СРСР під час Другої світової війни. Пакт Молотова-Рібентропа з 23 серпня 1939 року розділив Польщу між СРСР та нацистською Німеччиною, що довело до совєтської інвазії. („The Washington Post”)
Президент Філіпін жалкує своїх слів
МАНІЛЯ. – Президент Філіпін Родріґо Дутерті сказав 6 вересня‚ що він жалкує своїх слів про Президента США Барака Обаму, які призвели до відкликання їхньої заплянованої зустрічі того дня. Рішення відкласти зустріч сталося після того‚ як Ф. Дутерті попереднього дня гострими слова накинувся на Б. Обаму щодо потенційного конфлікту і обзивав його. Р. Дутерті наступного дня сказав‚ що він жалкує своїх слів‚ бо вони не мали бути особистою атакою на американського президента. Нової дати на проведення зустрічі не оголошено. („United Press International”)
Путін – про Південно-китайське море
ГАНҐДЖОВ, Китай. – Президент Росії Володимир Путін заявив‚ що втручання нереґіональних потуг у суперечку навколо Південно-китайського моря тільки стане завадою до розв’язання цього питання. Він це сказав 5 вересня на прес-конференції в Ганґджові після вершинної зустрічі країн G20. В. Путін додав‚ що Росія підтримує позицію Пекіну проти рішення суду в Газі у липні, який вирішив‚ що комуністичний Китай не має історичного права над водами Південно-китайського моря, і що Китай порушив права Філіпін, які подала позов згідно з Конвенцією ООН про Закон моря. („Reuters”)
Науковці знайшли незнану плянету
ВАШІНҐТОН. — 24 серпня оприлюднено дослідження науковців про існування досі незнаної плянети відносно близько до Землі. Назвали її „Proxima b”‚ бо вона обертається по орбіті навколо „Proxima Centauri”, найближчої зорі до нашої соняшної системи. Її поверхня подібна до Землі. Знаходиться вона на відстані 4.22 світлових роки від Землі, близько 25 трлн. миль. Нова плянета у 20 разів ближча до сонця‚ ніж наша. Небозвід в неї є помаранчевий, подібний до заходу сонця. Вона кружляє так швидко, що один рік для неї є приблизно 11 земних днів. („Associated Press”)