Традиційні облачення святих художник поєднує із вишиванками, живим українським кольоритом. Мистецтвознавець, професор Київської духовної академії Української Православної Церкви Київського Патріярхату Дмитро Степовик такий стиль назвав необароко.
Олександер Охапкін
О. Охапкін розповів: „Я кожне літо проводив у бабусі в селі Павлиш, де у моїй душі зріло відчуття краси і гармонії природи. Під час навчання в училищі трапилось перемалювати ікону. В інституті належав до неформальної новаторської групи молодих художників „Ескадрон“. Деякі картини відвозив у невеликий салон, на Андріївському узвозі столиці. Там їх помітила відомий мистецтвознавець-етнограф Романа Кобальчинська, яка багато дала мені у розумінні української релігійної і народної традиції у художній творчості“.
Ікони-картини Олександра Охапкіна
Мистець – автор не лише картин-ікон, а й іконостасів. У 10 храмах (Олександрія, Київ, Кропивницький) вони зроблені його руками. Тепер у храмі села Погоня, що під Коломиєю, готується до відкриття вишиваний іконостас, виконаний частково на основі його робіт.
„У Росії не сприймають одухотворення природи так, як це прийнято у українців‚ – розповідає мистець. – Для нас це органічно, буквально закладено у нашому єстві. І важко уявити духовно розвинену людину, яка б відкидала такий підхід. Звісно, мені хотілося б дожити до того часу, коли Україна матиме свою помісну Церкву, хотілося б вірити, що в моїх роботах проглядається образна канва нової ікони. А чи стане вона іконою нової Церкви, чи залишиться просто релігійним живописом, вирішить час“.