5 лютого, 2016

Шукав батька, а знайшов сестру

Оксана і Олександер Ємельянови, які 22 роки не знали один одного, і їх батько Павло Ємельянов (в центрі).

РІВНЕ. – Оксана Ємельянова несподівано зустрілася з старшим братом Олександра, який мешкає в Кременчуці Полтавської області. Донедавна він навіть гадки не мав про сестру. Вони зустрілися завдяки телепрограмі „Чекай на мене“, до якої О. Ємельянов звернувся, щоб встановити долю батька‚ який розлучився з його мамою і після 1993 року загубився. О. Ємельянов розповів: „Хотілося також порадіти разом з ним за трійко дітей-онуків. В тому числі і за їхні спортивні досягнення. Один з моїх синів готується до виступу на Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро. Однак в цьому пошуку щастя відверталося від мене. Раптом прийшло повідомлення, що за моїм запитом хтось-таки знайшовся. На зустріч ми поїхали з дружиною та меншим сином. І зустріч вийшла вдивовижу щемливою. От тільки не з батьком“.

На побачення вийшла Оксана з Рівного. „Павло Ємельянов – то мій рідний батько, – розповіла Оксана, – як не прикро, але вже 12 років його немає на світі. На початку 1990-их років він переїхав до Луцька, з літака обробляв поля – підживлював посіви мінеральними добривами. Саме з цим завданням доля закинула його в Ратне, де він побачив мою маму. Через півроку одружилися. Затим народилася я. У моєї мами від першого шлюбу було двоє діток – син і донька. Усіх трьох тато любив однаково. Коли тато вийшов на пенсію, то почав лагодити автомобілі. Коли тато помер, ніби щось в душі обірвалося. А про те, що в мене є брат по батькові, я дізналася від мами. Коли підросла, спробувала знайти його через Інтернет. Тим більш несподіваним і радісним вийшло наше знайомство. Тепер ми – одна родина“.

Від редакції. Телевізійну програму розшуку людей заснувала 14 березня 1998 року на російському телебаченні одеська журналістка Оксана Найчук. В кінці 1998 року програму перехопили російські журналісти. Через це була звільнена ведуча О. Найчук, а їй на зміну прийшла акторка Марія Шукшина. Але ідея була привабливою і телепрограма стала однією з найпопулярніших. 7 лютого 2005 року до неї приєдналася також Україна.

За час існування передачі було знайдено понад 150 тис. осіб. З 2009 року програма виходить в міжнародному форматі. Проводяться телемости за допомогою супутникового зв’язку з Україною, Білоруссю, Казахстаном, Молдовою, Китаєм, США, Ізраїлем, Туреччиною, Вірменією і Арґентиною. У найбільших містах цих країн в спеціяльних студіях збираються люди, щоб розповісти про тих, кого вони шукають.

В даний час існують тільки дві країни на плянеті, де програма не допомагала в пошуку і не знаходила безвісти зниклих людей – це Антиґва і Барбуда та Кабо-Верде.

Читачі „Свободи“ теж можуть подати заявки на пошук людей, з якими їх розлучили життєві долі. Для цього треба вийти на інтернет-сторінку http://poisk.vid.ru/ і подати відомості про себе і розшукуваних.

Коментарі закриті.