TOРОНТО. – 27 січня в Науковому Товаристві ім. Шевченка відбулася доповідь проф. Олександра Романка „Як аналіза даних і штучний інтелект трансформують наше життя”. Микола Держко відзначив початок нової еволюції у структурі нашої цивілізації та багато наслідків цього розвитку. Він запросив Олеся Дольницького представити доповідача.
О. Дольницький сказав, що проф. О. Романко – відомий науковий та громадський діяч. Він здобув ступінь бакалавра з інженерії у Сумах, маґістра економіки у Карловому університеті. У 2010 році захистив дисертацію в університеті МакМастер у Гамільтоні і тепер є професором Торонтського та Львівського Українського Kатолицького університетів, доцентом університету МакМастер та Київського інституту економіки. Протягом 1998-2012 років він працював у канадських, чеських та українських компаніях аналітиком систем та керівником проєктів.
Останні шість років проф. О. Романко працює старшим аналітиком у компанії IBM у Торонто, має 17 наукових праць та патентів, а також численні нагороди у Чехії та Канаді. З 2016 року проф. О. Романко є членом Ради директорів Конґресу Українців Канади у Торонто.
Свій виступ доповідач розпочав пропозицією поговорити про те, як штучний інтелект впливає на наше життя. Він зупинився на головних етапах розвитку компанії ІВМ. У 1920-их роках ІВМ розробила перфокарти – перший засіб зберігання інформації, а в 1940-их роках система соціяльного страхування стала можливою завдяки перфокартам. У 1960-1970-их роках перфокарти були замінені маґнетними носіями – жорсткими дисками. Над цим працював Любомир Романків – батько жорсткого диску.
Аналітика є трьох видів: описова того, що відбулося в минулому; передбачувальна – що буде у майбутньому та приписувальна – що ми повинні робити, щоб збільшити продаж товарів. Аналіза даних може бути дуже простою, коли не використовується жодних алґоритмів.
Наступний вид аналізи – це використання алґоритмів, які існували в минулому, для нових аплікацій. Є у нас алґоритм найкоротшого шляху, розроблений у 1956 році. Тепер він працює у всіх GPS і може вирахувати щлях, який є найкращим, найтихішим, найщасливішим.
Є також складні алґоритми. У фільмі „Moneyball” генеральний управитель наймав гравців, які були недооцінені, і зібрав найкращу команду. Тепер усі використовують цю спортивну аналітику. Фільм „Minority Report” – про штучний інтелект, демонструє можливості передбачення правопорушень.
Чому ми зараз можемо аналізувати дані, а раніше це було складно? Колись їх було дорого збирати і зберігати, пояснив О. Романко. Тепер люди роблять фотографії і завантажують їх у соціяльні мережі. Ми можемо їх аналізувати і знати, що і де відбувається. Можна передбачити, в якому районі міста може статися правопорушення і запобігти йому. Одна журналістка дослідила, наскільки від примірочної кімнати залежить чи куплять той чи інший товар. Її висновок – освітлення і колір є вирішальними факторами.
Компанія „Google“ почалася з двох працівників у Стратсфордському університеті. Вони зрозуміли важливість веб-сторінки. Хто знає, як „Google“ аранжує результати пошуку? Це один з алґоритмів, який змінив історію людства. Була знайдена методологія, яка резонувала з людьми. Ми не знаємо багато алґоритмів, які змінили наше життя. Штучний інтелект – набір алґоритмів, який нам дозволяє зрозуміти текстову інформацію. Його можна використовувати у медицині – допомогти лікарям приймати рішення.
У майбутньому багато рішень буде прийматися людьми на основі додаткової інформації, алґоритмів. Кажуть, що настане день, коли штучний інтелект буде розумнішим від людини. Інші вважають, що їх не можна порівнювати. Це велика дискусія. Тепер усі компанії використовують аналітику. Вона стає більш персоналізованою, дає відповіді на запитання, скільки слід займатися спортом, що їсти, а згодом – коли брати шлюб, як знайти кращого партнера, ніж є зараз. Є складніші алґоритми, які працюють на веб-сайтах знайомств, доповідач сказав.
Найдавнішим зразком візуальної аналітики є 150-річна мапа походу Наполеона на Москву. Дивлячись на неї, можна зрозуміти історію кампанії Наполеона, не читаючи тексту.
Компанія „Bellingcat“ на основі даних з соціяльних мереж робить цікаву аналітичну інформацію, наприклад про війну Росії з Україною. В Росії існує чотири види медалей, які дають за участь у бойових діях. Вони всі пронумеровані по порядку. Багато хто виставляє на інтернет медалі і посвідчення до них. За цими та іншими нагородами було зроблено висновок, що між 2014 і 2016 роками щонайменше 10 тис. російських військових воювали на сході України.
Науковці пропонують курси з аналітики, семінари, як робляться як театральні вистави. Програма „Prometeus“ має в Україні 23 тис. зареєстрованих слухачів. Є маґістерські програми з аналізи даних в Українському Католицькому Університеті, які відкрили цього року. Це важливо для України.
Спільний проєкт з Міністерством освіти України дозволить дітям в Україні читати електронні книги. Діти з вадами зору зможуть слухати книги, вчитися. Проф. О. Романко сказав, що спілкується в Україні з освітянами, і вони вважають, що діти можуть почати вчитися з 4-5-ти років, і добре, коли вони мають свої власні електронні пристрої.
Доповідач також розповів про канадсько-український дослідницький проєкт „Mitacs Globalink“, студенти для участи у якому добираються на конкурсній основі. „Shevchenko Foundation“ спонзорує 10 студентів.
Проф. О. Романко виклав дуже складну тему доступно і захоплююче. Наостанок відповів на численні запитання.