У широкій і пророчій творчості Тараса Шевченка ми майже при кожному читанні знаходимо дуже багато актуального сьогодні, хоча було воно написане понад 150 років тому. Щороку ми відмічаємо Шевченківські роковини не тільки в Україні, але й по світу не тільки для вшанування Т. Шевченка, але‚ мабуть‚ ще більше для власного сумління. Візьміть в руки „Кобзар“, читайте вірші й знайдете таке, що покаже‚ як треба жити у наступному році.
Відомий американський часопис „Вашінґтон Пост” 3 березня опублікував статтю під назвою „Все‚ що вам потрібно знати про Трампа і Росію”. Подаю з неї деякі парадоксальні уривки:
„Президент Трамп запізнався з Президентом Росії Володимиром Путіном дуже добре”, але він „не знає Путіна”.
В. Путін вислав Трампові „подарунок і вони розмовляли”, але Трамп не має „жодного відношення до нього”.
Д. Трамп не має „нічого спільного з Росією”, але його син сказав: „Росіяни становлять більше‚ ніж диспропорційну частину наших активів” і „ми бачимо багато грошей‚ які переливаються з Росії”.
Не було „жодних комунікацій” між командою Д. Трампа і Росією під час кампанії і переходу, окрім комунікацій з Росією майбутнього радника національної безпеки Д. Трампа, його майбутнього головного прокурора та його зятя та ще двох. Головний прокуратор Джеф Сешенс „не мав комунікацій з росіянами”‚ крім двох зустрічей з російським Послом Сергієм Кісляком‚ про що він не сказав під присягою. Д. Трамп звільнив Майкла Флинна, свого радника національної безпеки, про якого він сказав, що він не зробив нічого злого‚ а санкції‚ про які М. Флинн говорив з С. Кісляком у розмові‚ яку він не пам’ятає, не були дійсно санкціями. Колишній завідуючий кампанією Д. Трампа Павло Манафорт „не мав нічого спільного з Росією”‚ хіба що широку діяльність на користь російських олігархів та проросійських в Україні.
І так далі…
Але на цьому парадокси не закінчуються. Радіо Свобода у Філядельфії провело у Культурному центрі короткі опитування серед декількох українців щодо оцінки перших 30 днів діяльности нового Президента США. Майже всі опитувані дали президентові позитивну оцінку, при тому не згадуючи про його російські контакти, а скоріше хвалили його за жорстку політику до нелеґальних іміґрантів, що проявилося у його першому декреті, який викликав велике обурення не тільки серед американського суспільства на загал, але позначився також неґативним відгуком американського судочинства.
Мене здивувало таке ставлення українців у Філядельфії‚ бо майже усі, якщо не всі опитувані, що вихваляли Президента Д. Трампа, самі були недавніми іміґрантами. Тільки не відомо‚ чи були вони, а може ще є‚ нелеґальними. Мабуть‚ забули, або навіть не думають, що є ще чимало їхніх братів і сестер‚ які перебувають у подібному становищі. Мабуть‚ забули доручення Т. Шевченка: „Обніміте ж, брати мої‚ найменшого брата”.
Мабуть‚ для таких людей ставлення до Росії, а може навіть сучасна війна Росії проти України теж сприймаються за словами: „Моя хата з краю‚ нічого не знаю.” Але не хочеться в це вірити!
Все ж таки є позитив навіть у цих парадоксах. Сьогодні „Вашінґтон Пост” і „Ню-Йорк Таймс” – найбільші противники Росії і тим самим захисники України. Як для мене‚ добре одержати підтримку таких потужних чинників як американські часописи лівого центристського крила коштом тільки наших егоїстичних наївних нових іміґрантів, а також старих і тут народжених. До речі‚ ці останні ніби забули, що їхні батьки‚ діди чи прадіди були іміґрантами. В більшости‚ вони керуються сліпою партійною дисципліною: Д. Трамп – республіканець‚ тобто він добрий!
Лишається‚ мабуть‚ тільки порада для „моїх незрячих братів-гречкосіїв”, як називав своїх національних братів і сестер Т. Шевченко, – не пошийте себе і мене у дурні своїми гаслами патріотизму (одне більше другого)‚ коли живете зовсім по- іншому (це вже мої слова), бо за словами Великого Кобзаря: „Москалі лихі люди, зроблять лихо з вами”. А для цього їм потрібно незрячих, або просто байдужих, або ще гірше – егоїстичних. Треба схаменутися! „Схаменіться, будьте люди, бо лихо Вам буде!”
Ню-Йорк