Останнім часом побільшало повідомлень про загострення ситуації на Донбасі. Посилились не лише обстріли, а й точкові удари окупантів, внаслідок яких гинуть українські бійці. Кількість поранених вимірюється десятками. Україна стоїть на межі розгортання широких бойових дій. Однією з причин збільшення втрат України стало використання ворогом безпілотників великого радіюсу дії для наведення вогню артилерії, обстріли якої стали дуже короткими, швидкими і надзвичайно точними. Це свідчить про те, що Росія використовує конфлікт на Донбасі для випробування нових видів озброєнь. Але й у самій Росії постала проблема з небажанням російських бійців і найманих бойовиків гинути на неоголошеній війні. Росія змушена вдаватися до активного використання ракетних комплексів, тобто безконтактного бою. Аґресор випробовує нові тактики ведення бою.
Одночасно Москва намагається порушити стабільність всередині України. Серед її засобів була так звана хресна хода з використанням російських провокаторів. Йшлося про організовану поїздку автобусами, щоб перетворити прочан на показові „жертви“. На щастя, силовики України відвернули таку загрозу.
Росія добре постаралась, щоб переконати Европу в тому, що в Україні дійсно піднімає голову „фашизм“ з його смолоскипними ходами, нагадала про Волинську трагедію. Провокатори та бойовики Росії діють по всій території України.
На жаль, радикальні дії проукраїнських активістів теж можуть бути використані для дестабілізації. Якщо українські патріоти не поведуться на провокацію, то російські агенти будуть перевдягатись в уніформу проукраїнських організацій і створювати відповідні провокації.
Не все добре з ставленням влади на щоденні вбивства своїх громадян на війні. Люди звикли до того, що гинуть українські військові. На жаль, поведінка влади не є відповідною реаліям. По кожному факту вбивства мають порушуватись кримінальні справи. Але Генеральна прокуратура переконує, що ці злочини вчиняються не громадянами Росії, а певними терористичними організаціями. Таким чином виводять аґресора з поля правового переслідування. Невідомо, чи ведеться облік вбитих українських громадян, чи їхнім сім’ям надається допомога? Звання і ордени окремим загиблим не вирішують справу.
Для декого війна стала засобом наживи. У березні 2015 року уряд Арсенія Яценюка виділив 850 млн. грн. з державного бюджету на будівництво оборонних споруд. Гроші були розподілені між 20 областями, кожна отримала ділянку вздовж лінії оборони на Донбасі, де зобов’язалася побудувати визначену кількість об’єктів оборони. Інформація була державною таємницею. Підрядників для проведення робіт області визначали самі. У серпні 2015 року тодішній радник міністра оборони Ігор Мельник доповів, про майже повну готовність споруд.
Минув рік і в ряді областей правоохоронні органи порушили кримінальні справи за розтрату цих бюджетних фондів. Гроші отримали, а фортифікації не звели підрядники Запоріжжя, Чернівців, з Івано-Франківська на зведення донецьких фортифікацій відправили 53 вагони деревини, яка не відповідала вимогам. Мова йде лише про порушені кримінальні справи. Загалом же робіт, які не відповідають затвердженим документам, у різних областях значно більше.
Відсутність оборонних споруд теж призводить до загибелі вояків, вкрадені мільйони не полегшують життя на фронті. Навіть без підбурювання з боку Росії українці вже дійшли до межі очікування змін у війні. Тисячі вбитих, тисячі покалічених, тисячі переселенців з спалених сіл. Психологічна втома переростає у протест, якого чекає ворог. Настав час урядові і парляментові перейти від суперечок до рішучих дій.