Співачка Філоніла Карюк народилася 10 квітня 1931 року в селі Соколова Балка, Полтавської области. За однією з версій, назва села походить від прізвища заможного козака Сокола, який після знищення Запорізької Січі тут оселився і його хутір згодом розрісся у чимале село. В часі Другої світової війни з Соколової Балки та навколишніх сіл було вивезено на примусові роботи до Німеччини 55 юнаків і дівчат. Якраз у 1943 році на таку працю виїхала до Німеччини й родина Карюків, де згодом Філоніла закінчила шість кляс української гімназії в місті Ансбаху й стала членкинею українських молодіжних організацій, танцювального ансамблю та церковного хору.
20 жовтня 1949 року родина Карюків приїхала до Австралії й оселилася у Мельбурні, де Філоніла відразу включилася в українське культурно-громадське життя. У 1952 році Ф. Карюк побралася з земляком-полтавцем, який походив з Лубенщини, Федором Габелком й виїхала до Аделаїди, де стала активною членкинею Вокально-музичної, драматичної та хореографічної студії.
У 1958 році подружжя Габелків перебралося до Канбери, де Філоніла продовжила навчатися мистецтва співу і згодом вступила до Філярмонічного товариства, виступала з Канберською симфонічною оркестрою „Singers of Canberra”, як солістка та у дуетах й тріо брала участь у всеавстралійських та реґіональних фестивалях. У Канбері Філоніла Габелко була дуже активною в українському культурно-мистецькому, церковному та громадському житті, стала членкинею Ансамблю бандуристів ім. Миколи Лисенка під керівництвом відомого бандуриста Віктора Мішалова, організувала вокальну групу „Волошки”, яка з часом переформувалася у Українсько-австралійське мистецьке товариство ім. М. Лисенка.
За свою працю на ниві українського мистецтва та популяризації української пісні й історії українського мистецтва члени Товариства були нагороджені срібними медалями Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА), а Ф. Габелко – Золотою медалею Тараса Шевченка. У Мельбурні Філоніла Габелко стала дириґентом Святопокровської парафії Української Автокефальної Правосланої Церкви в Есендоні та керівником хору Сестрицтва ім. Княгині Ольги, ввійшла до складу Ансамблю бандуристок „Кольорит” та хору „Чайка”. Пам’ятають про неї у її родинному селі.
Український патріот, письменник, громадський діяч і найстарший за віком редактор Федір Габелко щойно відсвяткував свої 98 літ.
Ось такі вони мої славні земляки, уродженці землі полтавської, українські патріоти й мистці, які, незважаючи на свій поважний вік, продовжують вболівати за Україну та працювати для національної справи.
Лохвиця, Полтавська область.