28 травня минуло 100 років з дня смерті Івана Франка, а 27 серпня виповниться 160 років з дня його народження. І. Франко успішно працював у багатьох літературних жанрах, а також у публіцистиці. Уся творча спадщина І. Франка ніколи не була видана. Вона ще й досі не досліджена науковцями. Десятки працівників спеціялізованих академічних закладів тривалий час працюють, досліджуючи багатогранний творчий доробок великого українця, написаний українською, польською, німецькою та деякими іншими мовами.
Не зважаючи на спокуси зажити заможно і щасливо в одній із багатих західноевропейських країн, працюючи на її духовному полі, він залишився назавжди вірним Україні і рідному народові. Він багато зробив для того, аби твори українських письменників, які через заборону Московщиною, неможливо було надрукувати в Наддніпрянській Україні, змогли побачили світ у Галичині. Звідти вони нелегально потрапляли у Велику Україну.
Могло статися й так, що Україна втратила б І. Франка. Його, ще молодого і недосвідченого, запрошували до свого табору галицькі москвофіли – аґенти царату, запроданці Московщини. На превелике щастя, у період болісних ідейних пошуків талановитий юнак познайомився з київським професором Михайлом Драгомановим, братом Олени Пчілки, дядьком Лесі Українки, який навернув його до свідомого українства.
Завдяки невтомній просвітницькій діяльності І. Франка, його учнів і послідовників у Західній Україні, відбувся бурхливий процес національного відродження. Без зробленого для України І. Франком неможливою була б національно-визвольна боротьба галичан, поява січових стрільців, згодом ОУН та УПА.
голова Бориспільського об’єднання Товариства „Просвіта“
ім. Тараса Шевченка, Бориспіль‚ Київська область