ТОРОНТО. – 29 травня Фундація ім. Симона Петлюри, Братство св. Володимира, Союз Українок Канади (відділ ім. княгині Ольги) та Управа катедральної громади св. Володимира вшанували пам’ять Головного отамана Військ Української Народної Республіки в 90-ту річницю його трагічної смерти 25 травня 1926 року в Парижі.
Дійство почалося в Катедрі св. Володимира, де після Служби Божої Владика Андрій Пешко з участю о. Богдана Сенцьо, в супроводі Катедрального хору під керівництвом Олени Горожанкіної, відслужив Панахиду за спокій душі головного отамана, а потім виголосив патріотичну промову. Після Панахиди о. протопресвітер Богдан запросив усіх до авдиторії, де й відбулася програма.
Учасники побачили виставку книжок про С. Петлюру, на сцені був його портрет роботи художника Богдана Головацького, а в залі був племінник С. Петлюри — Володимир Петлюра з дружиною й донькою, гості й група виконавців, разом близько 60 осіб. Частування приготував Культурно-освітній комітет при Братстві св. Володимира, а потім почалася святкова програма.
Зібрання відкрила і вела програму голова Братства св. Володимира Валентина Родак. Вона привітала гостей з Гамільтону-племінника В. Петлюру з родиною, гостю з Вініпеґу Віру Шаварську, а потім подякувала Клавдії Матвіїв, Вірі Мельник, Вірі Павлюк за приготування перекуски‚ Наталії Ємець – голові відділу Союзу Українок Канади Ользі Миханюк за організування прапороносців, за допомогу у влаштуванні імпрези Марії Дубик, Євгенії Мельничук, Ігореві Процюкові, Тарасові Родаку, Василеві Павлюкові та Михайлові Грицакові.
Вступне слово виголосив заступник голови Братства Василь Сидоренко. Він зібрав документи в бібліотеках про українсько-єврейські відносини та докази про несправедливий паризький суд над вбивцею С. Петлюри. Доповідач сказав, що С. Петлюра належить до найвизначніших діячів в історії України.
Мистецьку частину програми віршем Михайла Ситника „25 травня 1926“ відкрив актор драматичного театру „Заграва“ і журналіст Степан Ґеник-Березовський. Орися Лисик з Ошави прочитала уривок з листів і документів про С. Петлюру.
Чудовим було виконання „Думи про Симона Петлюру“ бандуриста Кучугури-Кучеренка на музику Григорія Китастого. Твір виконали співак Микола Маскулка (тенор) і юний бандурист-віртуоз Борис Остапієнко – наймолодший учасник Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Гната Хоткевича у Харкові 2010 року, лавреат Міжнародного конкурсу бандуристів ім. Миколи Лисенка 2013 року в Києві‚ а тепер концертмайстер Канадської капелі бандуристів.
Валентина Родак розровіла про трьох діячів минулих літ – Михайла Пронченка, Петра Плевако та Павла Степа‚ яких слід вважати соратниками і послідовниками С. Петлюри.
М. Пронченко – український поет, народився 1909 року на Криворіжжі‚ 1933 року засланий на Далекий Схід‚ а коли після п’яти років він повернувся, 1942 року німці його розстріляли.
Член Спілки письменників України Петро Гринчишин прочитав уривок з поеми „Симон Петлюра“ М. Пронченка „Ой у полі жито“ (збірка „Кобза“‚ 1941 рік).
П. Плевако – громадський, політичний і церковний діяч, з дружиною Марією заснував фундацію у Парижі і пожертвував 250 тис. франків, відсотки з чого були призначені на вшанування пам’яті С. Петлюри.
П. Степ – поет, перекладач, редактор багатьох видань, і зокрема журналу „Молода Україна“ – брав участь в українізації тих частин армії, де переважали українці, а також у військових з’їздах в Одесі та Києві.
Катерина Матковська прочитала уривок зі спогаду П. Степа про грудневий день 1918 року „Київ вітає Отамана Петлюру“. У програмі особисто взяв участь письменник і поет Микола Латишко, який прочитав вірш „Дух героя“.
Наприкінці програми я розповів про те, як познайомився з петлюрівським рухом на еміґрації, 1945 року у таборі для переміщених осіб. То був величезний табір, десь біля 10 тис. осіб різних національностей (понад 3‚000 українців).
І раптом з’явилася новина, що українці переїжджають в окремий табір Майнц Кастель. Таке стало можливим завдяки петлюрівським офіцерам, які домовилися з американською окупаційною владою про переїзд українців. В тому таборі проживав з родиною і православний Єпископ Мстислав Скрипник, племінник С. Петлюри. Вчителями були петлюрівські старшини.
На завершення програми голова Фундацій ім. С. Петлюри Микола Балдецький висловив подяку всім учасникам і організаторам за належне вшанування пам’яті С. Петлюри. На завершення був кінофільм про С. Петлюру та співання гимну України.