ПЕРЕМИШЛЬ, Польща. – До ювілеїв Михайла Грушевського (1866-1934) та Івана Франка (1856-1916) в Холмі, де народився М. Грушевський‚ 21-23 вересня провели Міжнародну наукову конференцію ,,Михайло Грушевський та його мала Батьківщина – Холмщина у ХІХ та ХХ ст.“. Організатори святкувань пропонували назвати площу в Холмі іменем М. Грушевського, але їхня пропозиція була відхилена місцевою владою.
У творчій спадщині І. Франка велику ролю відіграє його драматичне письменство та найбільш промовиста п’єса „Украдене щастя“. В основі цієї п’єси лежить народна „Пісня про шандаря“, яка має три варіянти. Один з них записала приятелька І. Франка Михайлина Рошкевич 1878 року за переказом селянки Явдохи Чигур з села Лолині Долинського повіту. Ця пісня стала основою драми.
Ще в 1883 році І. Франко в брошурі „Жіноча неволя в руських піснях народних“ дав глибоку соціяльно-художню аналізу цієї пісні. Уперше він надрукував драму в 1894 році в львівській „Зорі“. Сценічне народження п’єси „Украдене щастя“ відбулося 16 листопада 1893 року в львівському театрі „Руська бесіда“. На прем’єрі був присутній письменник.
Цього року 25 вересня в Українському народному домі у Перемишлі львівський театр ,,У кошику“ представив оновлену версію п’єси ,,Украдене щастя’’ І. Франка. Режисер – Ірина Волицька, костюми – Дарія Зав’ялова. На виставі „Украдене щастя” атмосфера була винятковою. Не тільки рекордова кількість глядачів прибула, але і ориґінально перетворений дещо в інший лад зміст п’єси викликав у присутніх велике зацікавлення. Ця театральна заля пам’ятає, як ще в довоєнні роки ставилася п’єса ,,Украдене щастя“ в стінах Перемиського театру, а тепер театральні герої знову були на місцевій сцені. Ролі виконували Лідія Данильчук, Роман Біль та Володимир Губанов.
Після тривалих бурхливих оплесків глядачі говорили, що, на їхню думку, сьогодні навіть клясику можна усучаснювати. А головне, приємно було знову на сцені твір письменника-мислителя, патріота, борця проти зла і неправди І. Франка.