СОМЕРСЕТ, Ню-Джерзі. – У Школі українознавства при Українській православній церкві св. Андрія Первозваного 15 жовтня відбулась зустріч старшоклясників з редактором „Свободи“ Левом Хмельковським, який розповів учням про зародження і становлення авіяції на теренах України. Свого часу Л. Хмельковський закінчив військову школу авіямеханіків і 10 років працював за набутою професією.
Історію світової авіяції, розповів гість, слід починати з вінницького села Вороновиці, де оселився після служби на фльоті Олександер Можайський. Після трьох років підрахунків та випробувань він створив повітряного змія такого розміру, що на ньому можна було літати на судні за возом, запряженим трійкою коней. У 1882 році він побудував перший у світі літак з паровим двигуном, на якому було зроблено першу спробу злету. Тепер у Вороновицькій школі створено музей О. Можайського.
Але успішне будування літаків почалося з 1906 року, коли у Київському політехнічному інституті утворився гурток повітроплавання, з якого вийшло кілька талановитих конструкторів. Гурток очолив проф. Олександер Кудашев, який сам побудував три літаки. За його прикладом об’єдналися студенти Ігор Сікорський, Федір Билинкін та Василь Йордан, які у 1910 році збудували свій перший літак БІС-1 (назву дали перші літери прізвищ).
З цієї трійці найуспішнішим був І. Сікорський, який зробив спробу збудувати у Києві перший гелікоптер. Потім він очолив будівництво велетенського на той час літака „Ілля Муромець“. Змушений після більшовицького захоплення влади залишити рідну землю, він продовжив свою справу у США, де й тепер успішно діє засновна ним компанія.
Поряд з І. Сікорським оповідач назвав інших будівників літаків, серед яких відзначалися брати Євген, Андрій та Іван Касяненки, теж студенти Київської політехніки. У 1910 році злетів перший з шести збудованих ними літаків ориґінальних конструкцій. Брати загинули в роки сталінських репресій. На одному з літаків братів Касяненків літав у Києві майстер вищого пілотажу, київський летун Петро Нестєров, який впровадив нове ставлення до теорії лету і навчив летунів вищого пілотування, яке до того вважалося небезпечним і забороненим. Він виконав у Києві першу в світі „петлю Нестєрова“.
Студент Харківського політехнічного інституту Лев Мацієвич, пізніше морський летун, став першою жертвою авіяції у 1910 році. Але його загибель на очах численних глядачів привела артиста Бориса Котельникова до винаходу першого у світі рятувального парашуту.
З Харкова походив незаслужено забутий в Україні авіяконструктор Костянтин Калінін, літак якого К-5 (було випущено 260 машин) став основним на пасажирських авіолініях СРСР. У Харкові він збудував пасажирський літак К-7 на 120 пасажирів – диво для світу. І. Сікорський запрошував К. Калініна до себе у США, той не поїхав і був замордований 1938 року в катівні НКВД.
Частина розповіді була присвячена творчій діяльності Олега Антонова, конструкторське бюро якого створило у Києві небачені у світі літаки великої вантажопідйомности. Варто сказати, що О. Антонов спирався на теорії геніяльного авіоконструктора Роберто Ороса ді Бартіні, який еміґрував до СРСР з Італії, був ув’язнений на багато років і у неволі творив конструкції літаків, які визначили розвиток сучасної авіяції у світі.
Розповідь гостя так зацікавила школярів, що їхнім запитанням про літаки, здавалося, не буде кінця. Директор школи Галина Маринець висловила щиру подяку Л. Хмельковському за цікаву розповідь.