ВИПАНІ, Ню-Джерзі. – 17 вересня п’ять почесних гостей перерізали стрічку на відкритті Українського спортового музею в Українському Американському Культурному Центрі Ню-Джерзі. Це були посадник Випані Рон Франціолі, парох Української католицької церкви св. Івана Хрестителя у Випані о. Степан Білик, заступник голови Ради директорів Української Американської Федеральної Кредитової Кооперативи „Самопоміч“ Ігор Ляшок, колишній гравець дружини гокею „Ню-Джерзі Девилз“ Кен Данейко (українського походження) і член Ради директорів Українського спортового музею Мирон Биц.
Отець С. Білик виголосив благословення, а зібрана громада, помолившись, заспівала гимни США та України. Ведучий, спортовий кореспондент „Українського тижневика“ (The Ukrainian Weekly) Ігор Стельмах провадив імпрезою і розважав 180 гостей. Він розпочав бенкет гумористичними заввагами про важливість спорту в сучасному житті, уявляючи життя без спортових організацій, особистостей і змагань, а також представив гостей Дмитра Паламарчука – тренера з фігурного ковзання і колишнього парного ковзаняра, Аліну Милєвську – фігурну ковзанярку, Віталія Данильченка – п’ятиразового українського чемпіона з фігурного ковзання і Матта Лоґліна – радіозаповідача „Ню-Джерзі Девилз“.
І. Стельмах згадав тяжкий процес здійснення задуму про Український спортовий музей і Залю слави через всякі труднощі, коли треба було знайти приміщення, здобути фонди, залагодити потрібну документацію та розвинути підтримку української громади. За цю працю М. й Христину Биців та всю Раду директорів гості вітали щедрою овацією.
М. Биц пояснив завдання Спортового музею, який має вшанувати визначні особи, дружини й організації в історії українського спорту. Мета Залі слави – визнати переплітання спорту з щоденним життям, вшанувати вклад гравців, тренерів, будівельників, журналістів, прихильників в аматорському і професійному спорті.
Були оголошені привітання від Сергія Бубки – президента Національного Олімпійського Комітету України (НОКУ), Івана Бондарчука – пресс-аташе НОКУ, українських олімпійців Валерія Борзова й Віктора Петренка та Українського Конґресового Комітету Америки.
Перед словом К. Данейка присутні оглянули відеомонтаж його блискучої кар’єри в Національній Лізі Гокею. „Пан Девил“, як його прозвали, згадував ранні кроки в Едмонтоні, Альберті, де від третьої кляси він всім розповідав, що колись гратиме в Національній Лізі Гокею.
Після вечері почалися урочистості приймання найпершої кляси Залі слави українського спорту. Ведучий І. Стельмах міняв головні убори згідно з приналежністю гравця, дружини або організації – спершу „Українського тижневика“, тоді київського „Динамо“, далі виготовлений на замовлення Українського спортового музею головний убір „Ню-Джерзі Девилз“. До кінця урочистостей в нього на голові гордо пишалося 16 різних головних уборів.
51 заслужену спортову постать по черзі викликали, кожному вручали гравірований значок, сорочку з вишивкою, квиток на постійний вступ до музею та особисту плякету членства в Залі слави. Нагороди роздавали М. Биц, Теодор Боднар, з чиєї колекції багато експонатів, Богдан Поритко і Роман Булавський. Відзначених фотографувала членка ради Х. Биц.
У їх числі були 22 в категорії будівельники, 17 гравців напівпрофесійних аматорів і 12 олімпійців-професіоналів. В цій останній категорії були брати боксери Віталій і Володимир Клички, К. Данейко, Вейн Хребет і Михайло Дитка з американського футболу, Михайло Босий і Вейн Ґрецький з гокею, олімпійці Віктор Петренко й Оксана Баюл з фігурного ковзання.
І. Стельмах завершив урочистості прочитанням вірша, де згадані 23 новообраних члени у ліричному фіналі в стилі дитячого автора д-ра Суса.
Всім присутнім вручено пропам’ятну книжечку про урочисте відкриття музею. Посольство України в США‚ Генеральне консульство України в Ню-Йорку та НОКУ замовили й собі копії книжечки. Протягом вечора відбувався тихий авкціон на благодійну ціль, на який були виставлені спортові пам’ятки з підписами.